Звільнення Вигівського після теракту в Києві не змінило б загальний курс поліції: експерт пояснив, чому

29 квітня 2026 р. 13:28

29 квітня 2026 р. 13:28

Після теракту, який відбувся у Києві 18 квітня, відповідальність за підлеглих правоохоронців мали б нести керівництво патрульної поліції та Національної поліції загалом. Однак, заміна цих посадовців навряд чи щось змінила б у загальному курсі української поліції. Чому так, у статті пояснив « Після трагедії в Києві: чому система безпеки не встигає за загрозами » керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін .

«Некоректно вважати, що будь-які резонансні випадки за участю поліцейських мають автоматично призводити до відставки керівництва. Це може працювати у країнах усталених демократій, які мають ресурси і можливість практикувати широкі представницькі повноваження, наприклад, у Швейцарії. Але не в країні, яка перебуває у стані повномасштабної війни», — зазначає автор.

За словами Крапивіна, якщо зараз Івана Вигівського звільнити з посади голови Нацполіції, то її новий очільник буде таким самим керівником. Адже це буде кандидатура того ж самого міністра внутрішніх справ, таке собі продовження його особи. Адже з деполітизацією поліції в Україні досі не склалося.

«Тобто зміна прізвища не означає зміни курсу органу. І це напряму впливає на здатність системи швидко й ефективно реагувати на кризові ситуації. Методи колективної відповідальності — це логіка політична, а не професійна. Політична розправа не є ознакою європейської поліції, яку ми хочемо мати. Тому набагато важливіше, яких системних кроків вжито, щоб запобігти подібній трагедії в майбутньому», — пояснює автор.

Водночас охочих зайняти на керівні посади в поліції будь-якого рівня мало, а то й узагалі немає. Професійних кадрів відлякують низькі зарплати, постійний ризик бути звільненим не за результатами аудиту чи оцінки ефективності, а просто в межах «колективної відповідальності за підлеглих» тощо.

Вигівський раніше сам заявляв, що патрульній поліції не вистачає 25% кадрів. У Києві дефіцит ще більший.

«В таких умовах працівників змушені постійно залучати на підсилення, навіть якщо вони не мають достатнього досвіду роботи в реагуванні. Як визнав Іван Вигівський, одна з поліцейських, що опинилися в центрі подій 18 квітня, не працювала системно в таких нарядах», — додавє Крапивін.

Додатково існує проблема з кадрами, яка властива не лише поліції, а й всій державній службі в Україні. Зокрема, Єврокомісія наголошує на тому, що кандидатів на керівні посади, зокрема й з посадою очільника поліції, мають обирати за допомогою конкурсу. Однак, сьогодні такі правила відбору діють у всіх органах правопорядку крім Національної поліції. Конкурс на посаду голови НПУ, наголошує Крапивін, частково зменшив би її залежність від міністра внутрішніх справ.

«З конкурсом на керівні посади в поліцію складніше, адже їх там тисячі, і фізично організувати його майже неможливо, бо тоді необхідно створити безліч комісій. Логічно застосовувати конкурсну процедуру не на всі, а лише на вищі керівні посади й окремі посади середньої ланки. Натомість МВС згодне на конкурс лише за умови, щоб посади, на які він поширюється, визначалися у підзаконному акті за рішенням міністра. Але це створює ризик, що міністр обмежить конкурсний добір кількома невпливовими посадами. Найбільш збалансованим може бути підхід, за якого конкурсна процедура стосується насамперед високих керівних посад, а саме тих управлінців, чиї рішення мають системний вплив на роботу поліції загалом», — пояснює експерт.

Тому, за словами Крапивіна, не варто очікувати, що кадрові проблеми вирішаться швидко, зокрема, якщо говорити про конкурсні процедури. На думку експерта, відповісти на наслідки тракту потрібно посиленням внутрішніх механізмів контролю: неупереджених службових розслідувань, встановлення підстав для дисциплінарної відповідальності керівників за неналежну організацію роботи підлеглих.

Після теракту у Києві, під час якого загинули семеро людей , з посад зняли усю вертикаль Управління патрульної поліції столиці, а першим у відставку пішов керівник департаменту Євгеній Жуков. Про його звільнення стало відомо ще 19 квітня, коли у соцмережах опублікували відео того, як двоє патрульних втекли з місця стрілянини в Голосіївському районі , залишивши там дитину. Та згодом Жуков отримав нову посаду — радника голови Нацполіції. Глава МВС Ігор Клименко пояснив це призначення тим, що хоче, аби людина, яка вже «займалася війною», і яку він поважає, залишилася у команді.

Політика