Путін посилив охорону та ховається у бункері від дронів та замаху еліт – звіт розвідки ЄС

04 травня 2026 р. 14:26

04 травня 2026 р. 14:26

З березня в Кремлі різко посилилися заходи безпеки навколо російського диктатора володимира путіна на тлі почастішання атак безпілотників на території росії та через острах змови або спроби держперевороту. Більшість часу диктатор рф проводить у бункерах, тоді як пропаганда крутить заздалегідь записані відео.

Про це йдеться у звіті розвідки однієї з країн ЄС щодо ситуації в Кремлі, який передали кільком ЗМІ, зокрема CNN , Financial Times і « Важные истории ».

Тож, за даними європейської розвідки, Кремль занепокоєний витоками чутливої інформації, а також ризиком змови чи спроби перевороту . Путін боїться можливого замаху із використанням дронів, зокрема з боку представників російської еліти.

Через зростання страху Федеральна служба охорони (ФСО), що відповідає за життя путіна, в посилила заходи безпеки навколо диктатора .

Зокрема: - введено два рівні перевірки для відвідувачів адміністрації глави рф, включно з повним оглядом співробітниками ФСО; - істотно скорочено список місць, які регулярно відвідує Путін (відтепер він перестав їздити у свої резиденції на Валдаї та в Підмосков'ї);

• збільшено час перебування диктатора рф у модернізованих бункерах, зокрема, у Краснодарському краї (він ховався там тижнями);
• тепер путіну заборонено поїздки на військову інфраструктуру (якщо торік він їздив на такі об'єкти часто, то цього року – не з'явився там жодного разу);
• задля безпеки президента рф у Москві періодично відключаються комунікаційні мережі в окремих районах;
• співробітники ФСО проводять масштабні рейди із використанням кінологічних підрозділів, також розміщуються вздовж Москви-річки, щоб реагувати на можливі атаки безпілотників.

ФСО тепер контролює і погоджує будь-які інформаційні або медійні публікації за участю російського диктатора, спираючись на секретний указ останнього.

У звіті уточнюється, що персоналу, який працює поруч із Путіним, заборонили користуватися мобільними телефонами з доступом в інтернет, а також їздити на громадському транспорті. А у будинках кухарів, фотографів і охоронців встановили системи відеоспостереження.

Чи не найбільше у путіна бояться держперевороту. Головним «підозрюваним» у можливій організації заколоту проти путіна вважають Сергія Шойгу, колишнього міністра оборони і з травня 2024 року – секретаря Ради безпеки російської федерації, який зберігає значний вплив у військовому командуванні.

Видання «Важные истории» зазначає, що посилення страху Путіна через змову або спробу перевороту підтверджують їхні власні джерела. Наприклад, діючий співробітник фсб розповів, що його підрозділу стало набагато складніше отримувати дозвіл на прослуховування в рамках неполітичних кримінальних справ, тому що »всю техніку переорієнтували на прослуховування уряду та інших органів влади».

«Про надзвичайний ступінь страху Путіна перед замахом або змовою побічно свідчить і той факт, що цього року жоден депутат Держдуми не отримав запрошення на парад Перемоги на Красній площі», – додає видання.

Істотно зросла напруженість між силовими структурами , акцентують у розвідці.

Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував Путіну скликати засідання постійних членів Ради безпеки для обговорення ситуації.

Проте Путін вважав за краще провести вужчу нараду, яка відбулася 25 грудня 2025 року, наступного дня після нового нападу на російських силовиків, що стався на тому самому місці, де відбулося вбивство Сарварова.

Згідно з даними європейської розвідки, під час цієї наради представники силових структур перекладали один на одного відповідальність за недоліки системи гарантування безпеки, що проявилися у світлі атак українських служб.

Герасимов підкреслив, що ці атаки викликають страх і дезорганізацію в лавах ЗС рф і різко дорікнув своїм колегам зі спецслужб за нездатність передбачити їх.

Начальник Генштабу також поскаржився на брак людських ресурсів для фізичного захисту офіцерів у тилу і привернув увагу Путіна до цього питання.

Директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, зі свого боку, виправдовувався, наголошуючи на неможливості системного попередження нападів.

Він дорікнув міністру оборони рф у відсутності в рамках його відомства спецпідрозділу, який би займався фізичним захистом вищих керівників - за прикладом інших силових структур.

Директор Росгвардії Віктор Золотов, у свою чергу, нагадав, що наявні в його розпорядженні ресурси не можуть виділятися на захист офіцерів міністерства оборони.

Він також адресував Герасимову рекомендації щодо оперативної безпеки для офіцерського складу МО, чим викликав гнів начальника Генштабу.

На завершення цієї напруженої наради Путін закликав учасників до спокою, запропонувавши змінити формат обговорення. Він зобов'язав учасників зустрічі протягом тижня надіслати йому свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем.

Згодом було в ирішено змінити внутрішній регламент ФСО , розширивши список осіб, які перебувають під посиленим захистом цього відомства.Тож, окрім захисту Герасимова, ФСО має дбати про безпеку ще десятьох високопоставлених офіцерів міністерства оборони.

Кілька джерел підтверджують, що страх Путіна перед змовою або переворотом посилився. На це вказують як безпрецедентні заходи безпеки, так і непрямі ознаки.

Нагадаємо, у ніч на 4 травня Москва та область зазнали атаки ударних безпілотників. У столиці росії приблизно за 6 кілометрів від Кремля пролунав вибух нібито внаслідок влучання БПЛА.

Також ми повідомляли, що у росії військовий парад 9 травня на Красній площі вирішили провести без військової техніки. Міноборони рф пояснили таке рішення «поточною оперативною обстановкою».

Тим часом, європейські уряди дедалі більше занепокоєні тим, що російський диктатор володимир путін може розглядати найближчі рік–два як потенційне «вікно можливостей» для тиску на Захід і ймовірного нападу на країни НАТО.

Політика