З проєкту Антикорстратегії вдалося вилучити норми, які відповідали положенням законопроєкту №5655 — експерт

08 травня 2026 р. 10:01

08 травня 2026 р. 10:01

В офісі президента продовжують лобіювати повернення до моделі містобудівної реформи, яку 2022 року так і не підписав президент Володимир Зеленський після масштабної критики скандального законопроєкту №5655. Зокрема, уряд Юлії Свириденко нещодавно ухвалив постанову, яка дозволяє забудовникам самостійно обирати собі контролера. Тож хоч Антикорупційну стратегію на 2026-2030 роки не затверджено, боротьба за правила відбудови триває, пише у статті « Антикорупційна стратегія та спроба реваншу будівельного лобі » експерт з питань містобудування, аналітик громадської ініціативи «Голка» Георгій Могильний .

« Для більшості громад це питання виглядатиме дуже конкретно: чи будуть нові житлові райони забезпечені школами й лікарнями, чи працюватиме контроль над забудовою й чи не доведеться жити в хаотично забудованих мікрорайонах без інфраструктури. Відповіді на ці виклики значною мірою закладаються в правилах, які зараз формуються в Антикорупційній стратегії », — пише автор.

Що стосується розділу про будівництво, то тут питання виникли щодо впливу девелоперського лобі, дерегуляції під виглядом реформ та спроб послабити механізм контролю. І хоча деякі найризикованіші положення все ж вдалося змінити, конфлікт нікуди не подівся й, очевидно, стане предметом протистояння у Верховній Раді.

«Однією з головних проблем НАЗК при розробці стратегії виявився добір експертів,» — пояснює Могильний.

Адже частина авторів Антикорупційної стратегії була пов’язані зі «слугою народу» Оленою Шуляк. Саме вона була авторкою нашумілого законопроєкту №5655 та інших законодавчих ініціатив, які стосувалися містобудування та критикувалися через ризики дерегуляції.

Ще частина експертів була пов’язана з Конфедерацією будівельників України. Тож у підсумку вплив на формування антикорполітики у сфері містобудування дістався представникам самого будівельного ринку.

«Проблема полягає не лише у персоналіях. Якщо розробленням реформ займаються стейкхолдери, безпосередньо зацікавлені у дерегуляції ринку, виникає ризик формування політики передусім в інтересах самого ринку. І головним недоліком роботи НАЗК у цій ситуації стало неврегулювання конфлікту інтересів під час роботи експертів, а також непублічна підготовка аналізу та першої редакції проєкту», — пише Могильний.

НАЗК після публічної критики погодилося переглянути проєкт Антикорупційної стратегії. І це, наголосив автор, принципово відрізняє нинішню ситуацію від попередніх реформ, коли зворотний зв’язок ігнорувався.

«Важливу роль у поверненні до публічного обговорення проблем містобудівної реформи відіграла багаторічна дискусія навколо законопроєкту №5655, яка значною мірою публічно велася на майданчику ZN.UA . Скориставшись нагодою, ГІ «Голка» надала 71 зауваження та пропозицію до проєкту. За результатами їх розгляду 25 пропозицій було враховано повністю, ще 18 — частково», — додає Могильний.

Зокрема з проєкту стратегії вилучили норми, які відповідали положенням законопроєкту №5655, передбачали впровадження експериментальних механізмів або не мали безпосереднього антикорупційного спрямування. Це дозволило прибрати частину найризикованіших підходів дерегуляції та повернути окремі елементи контролю в систему.

«Паралельно було переглянуто й ключові підходи до регулювання — зокрема щодо підготовки Містобудівного кодексу, відновлення державного контролю, підвищення прозорості через цифровізацію та зміни процедур видачі дозволів», — додає Могильний.

Нагадаємо, 24 квітня Кабмін ухвалив  постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо особливостей надання адміністративних послуг у сфері будівництва». Раніше ZN.UA повідомляло, що Асоціація міст України та експерти виступили проти ухвалення цієї постанови . Зокрема, в АМУ заявили, що можливість вибору органу фактично дозволить забудовникам уникати контролю з боку громад і підриває спроможність місцевого самоврядування впливати на розвиток територій.

В АМУ також попереджають про ризики втрати реального контролю за будівництвом. Там вказують, що проєкт суперечить законодавству, зокрема закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який чітко визначає розподіл повноважень. Запровадження альтернативних процедур підзаконним актом, наголошують в асоціації, створює ризики правових колізій і корупції. Водночас експерт з містобудування, аналітик ініціативи «Голка» Георгій Могильний зазначив, що запропонований механізм підвищує корупційні ризики. За його словами, забудовники зможуть обирати орган за принципом найменшого контролю або використовувати зв’язки з центральними структурами.

Політика