Поліг у місті Лиман на Донеччині. Згадаймо Василя Петруся

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Поліг у місті Лиман на Донеччині. Згадаймо Василя Петруся

13 травня 2026 р. 09:10

13 травня 2026 р. 09:10

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Василя Петруся.

24-річний Василь Петрусь, псевдо Картавий, поліг 5 грудня 2025 року внаслідок мінометного обстрілу та удару ворожим дроном у місті Лиман на Донеччині. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на платформу пам'яті « Меморіал ».

Василь Петрусь народився 19 березня 2001 року в селі Боратин Львівської області. Навчався на пекаря-кондитера, а потім підписав контракт із Збройними силами України.

Василь Петрусь загинув у місті Лиман на Донеччині

Петрусь служив у 96-му окремому батальйоні підтримки 3-го армійського корпусу. Був командиром машини відділення дорожньої техніки інженерно-дорожньої роти.

«Мій брат Василь був щирим і відважним. Він завжди впевнено йшов до своєї мети, не відступав перед труднощами й залишався вірним своїм принципам. Мав велике серце, любив життя, родину та Україну. Він став на захист Батьківщини свідомо, з почуття обов’язку і честі. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях», – написала сестра Марія.

Василя Петруся відзначили нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій» та медаллю «За поранення».

Поховали захисника в селі Боратин на Львівщині.

У воїна залишилися батьки, дружина, сестра та четверо братів.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.