Московія — не "старший брат": чому саме Україна є спадкоємицею та правонаступницею Київської Русі

13 травня 2026 р. 13:38

13 травня 2026 р. 13:38

Ідеологічний та історичний фронти є насправді одними із найголовніших у війні із агресором, тому у цьому контексті наважився підготувати концепт проєкту Закону України "Про історичну, духовну та політичну спадкоємність України-Русі", — пише аналiтик Володимир Омельченко.

Суть концепту проста: Київ є джерелом української державності, християнської традиції, права та історичної легітимності. Саме Україна є спадкоємицею та правонаступницею Київської Русі, а не Московія, яка, перейнявши методи володорювання Золотої Орди й будучи фактично її спадкоємницею, з метою приховування цієї правди, століттями привласнювала чужу історію, назви, символи й духовну спадщину для підкорення та гноблення слов'янських та інших народів.

Цей концепт законопроєкту подається у неофіційній формі, що дає змогу сказати правду гостріше, ніж звичайна аналітика. Потребує подальшого науково-історичного доопрацювання.

У законопроєкті запропонувати:

• визнати Київ єдиним верховним історичним і духовним центром стародавньої держави Русь (Київська Русь);
• закріпити спадкоємність держави України від Київської Русі;
• зазначити, що під час існування історичної Русі ніякої державності чи будь-якої суб'єктності Москва не мала, тому усі її зазіхання на правонаступництво є нікчемними;
• визнати, що назва "Росія" з'явилася внаслідок перекладу назви "Русь" із грецької мови й сучасна держава Російська Федерація не має жодного стосунку до стародавньої держави Русь;
• визнати московську імперську традицію викривленням спадщини держави Русь;
• засудити агресивні війни, окупації, депортації, московську русифікацію та імперські експансії Московії;
• визнати джерелом української мови та письменності давньоруську мову Київської Русі, а сучасну російську мову — молодшою гілкою української мови;
• заборонити використання понять “руський світ”, “старший брат”, “третій Рим”, "братні народи" та інших міфів як інструментів агресії;
• підкреслити, що православна віра не може бути виправданням війни, ракетних ударів, окупацій і ненависті;
• визнати Київ духовним центром православ'я для усіх історичних територій Київської Русі;
• визнати право народів, що перебувають у складі Російської Федерації, на збереження мови, культури, ідентичності та політичне самовизначення.

Головний сенс законопроєкту — показати абсурдність московських претензій на спадщину Київської Русі. Московія не може бути “старшим братом” там, де Київ був джерелом державності, віри, писемності й цивілізації задовго до формування московського політичного центру.

Київ — не периферія “русского мира”.

Київ — його історичне джерело, яке Московія намагалася вкрасти, спотворити й перетворити на зброю, щоб приховати свою справжню ординську природу, яка є чужою і ворожою для усіх слов'янських народів та механізмом гноблення усіх інших корінних народів на території державного утворення Російська Федерація.

Історію потрібно не лише знати. Її треба захищати.

Джерело .

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Політика