дайджест Результати квітневого соцопитування на тeму «Переговорний трек та параметри мирної угоди»

14 травня 2026 р. 13:07

14 травня 2026 р. 13:07

«Слово і діло» продовжує публікувати результати чергового онлайн-опитування, присвяченого темі адаптації українців до повномасштабної війни і мобілізації, мирним переговорам, сценаріям завершення війни, етичним дилемам , ставленню до діяльності уряду та президента , довіри до державних лідерів. Четверта частина, присвячена переговорному треку і параметрам мирної угоди, представлена нижче. Дослідження ініційовано аналітичним порталом «Слово і діло».

Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.

Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).

Терміни проведення польового етапу: 25-30 квітня 2026.

Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.

Склад регіонів:

• Київ;
• Центр: Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська;
• Північ: Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська;
• ⁠Південь: Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська; ⁠- Схід: Донецька, Харківська; ⁠- Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька.

Основні результати дослідження: «Переговорний трек та параметри мирної угоди»

Суспільні настрої щодо територіальних компромісів залишаються переважно непохитними: майже половина опитаних (48%) вважають виведення військ неприйнятною умовою для перемир’я , вбачаючи в цьому загрозу майбутньої ескалації. Водночас сумарно 43% респондентів за певних умов припускають можливість поступок заради миру, причому 17% опитаних готові до них заради негайного припинення вогню, а 9% розглядають такий крок виключно як ціну за вступ до НАТО та ЄС.

Українське суспільство не має єдиного бачення фіналу війни , розділившись на три майже рівні стратегічні табори: прихильників «заморожування» за лінією фронту під західні гарантії безпеки (28%), прихильників дипломатичного повернення до кордонів 2022 року (23%) та прибічників безкомпромісної деокупації до кордонів 1991 року (23%). Хоча структура поглядів залишається стабільною, спостерігається ледь помітна тенденція до зростання частки тих, хто готовий на мир на будь-яких умовах заради збереження життів, що наразі становить 17% опитаних.

Суспільне сприйняття сценарію «ЄС та безпекові альянси замість НАТО» характеризується виваженим прагматизмом: більшість респондентів розглядають такий компроміс як прийнятну «нічию» (33,5%) або помірну перемогу (34,5%). Рівень категоричного неприйняття цієї моделі залишається низьким (12%), а загальна динаміка настроїв демонструє стагнацію з ледь помітним дрейфом у бік визнання такого сценарію успішним, що свідчить про готовність суспільства до обговорення альтернативних архітектур безпеки в умовах геополітичної невизначеності.

Ідея територіальних поступок як ціни за членство в НАТО залишається неприйнятною для більшості українців (60%), причому кожен третій висловлює категоричний протест проти такого обміну. Попри домінування негативного ставлення, у квітні зафіксовано обережне зростання «безпекового прагматизму» – частка тих, хто готовий розглядати такий компроміс заради безпеки майбутніх поколінь, збільшилася до 25%, що можливо вказує на поступове, хоч і повільне, зміщення фокусу дискусії від абсолютної деокупації до пошуку дієвих гарантій виживання.

Рівень суспільної довіри до майбутніх безпекових гарантій США залишається критично низьким: 77% опитаних скептично оцінюють імовірність реальної допомоги у разі повторної агресії рф, причому майже половина респондентів висловлює повну недовіру. Показники квітня демонструють абсолютну стагнацію настроїв – лише 11,5% українців покладаються на дієвість таких угод, що свідчить про глибоку кризу очікувань щодо західних безпекових зобов'язань та відсутність оптимізму навіть на тлі офіційних переговорів.

Загальні результати дослідження: «Переговорний трек та параметри мирної угоди»

Думки респондентів щодо прийнятності втрати підконтрольних територій (виведення українських військ) як умови перемир’я заради негайного припинення вогню розділилися, проте майже половина опитаних (48%) виступають проти таких поступок:

Прихильники безкомпромісної позиції (48%) – найбільша група респондентів (31%) вважає цей крок «скоріше неприйнятним», вбачаючи у ньому ризик заохочення агресора до нових нападів. Ще 17% займають категоричну позицію, наполягаючи на продовженні боротьби щонайменше до відновлення кордонів станом на лютий 2022 року.

Серед тих, хто припускає можливість територіальних поступок заради миру, погляди розподілилися наступним чином – 17% погоджуються на це лише як на вимушене «заморожування» конфлікту без офіційної відмови від територій; 17% опитаних вважають таку умову «цілком прийнятною заради якнайшвидшого закінчення війни»; 9% вбачають у цьому сенс лише за умови негайного вступу України до НАТО та ЄС.

9% респондентів наразі не мають сформованої позиції щодо цього питання.

За останній місяць загальна структура думок залишилася незмінною – більшість все ще вважає територіальні поступки неприйнятними. Проте частка тих, хто готовий до втрати територій заради негайного миру, зросла до 17%, а прихильників ідеї «території в обмін на НАТО/ЄС» – до 9% (хоча ці коливання не перевищують показник статистичної похибки).

При визначенні найбільш прийнятної та реалістичної умови припинення вогню думки респондентів розділилися на групи, що відображають різні стратегічні підходи:

Сценарій «Заморожування» (28%) – найбільшу підтримку отримав варіант припинення конфлікту за фактичною лінією фронту. Ключовими умовами тут є відсутність офіційної відмови від територій та надання Україні чітких гарантій безпеки від Заходу.

Дипломатично-територіальний компроміс (23%) – майже чверть опитаних вважають оптимальним повернення до ліній розмежування станом на 23 лютого 2022 року з подальшим розв'язанням питання Криму та ОРДЛО виключно дипломатичним шляхом.

Принципова деокупація (23%) – майже така ж частка респондентів наполягає на повному звільненні всіх територій до кордонів 1991 року як обов'язковій передумові для початку будь-яких переговорів.

Умовний «гуманітарний пріоритет» (17%) – найменша група опитаних готова до припинення вогню на будь-яких умовах, аби зупинити загибель людей.

Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 9%.

За останній місяць загальна структура думок залишилася незмінною – «заморожування» за лінією фронту залишається найбільш підтримуваним сценарієм. Водночас найбільш динамічне зростання продемонструвала позиція «припинення вогню на будь-яких умовах» – з 14% до 17% (знову-таки коливання наближене до показника статистичної похибки, тому ствердно говорити про зміни неможливо).

Оцінки респондентів щодо сценарію відмови від НАТО в обмін на вступ до ЄС та двосторонні безпекові альянси розподілилися наступним чином:

Сприйняття як «перемоги» (34,5%) – сумарно третина опитаних оцінює такий компроміс позитивно. З них 14% вважають його «безумовною перемогою», а ще 20,5% – схиляються до оцінки «скоріше перемога» (6-9 балів).

Нейтральна позиція (33,5%) – найбільша частка учасників опитування обрала проміжний варіант, не вбачаючи у таких умовах ані виразної перемоги, ані очевидної поразки. Сприйняття як «поразки» – 12% респондентів оцінюють цей сценарій негативно. Зокрема, 6% вважають його «скоріше поразкою» (2-4 бали), а 6% – «абсолютною поразкою».

Значна частина опитаних (20%) не змогла визначитися з відповіддю, що свідчить про неоднозначність сприйняття запропонованої альтернативи членству в НАТО.

Показники квітня демонструють майже повну стагнацію оцінок: суспільство зафіксувалося у своїй позиції щодо «нейтральної оцінки» сценарію відмови від НАТО в обмін на вступ до ЄС та двосторонні безпекові союзи.

Основна маса опитаних як і раніше зосереджена навколо позначки «5 балів» (33,5%), сприймаючи таку угоду як компромісну «нічию». Проте на фоні загальної стабільності спостерігається ледь помітне дрейфування від оцінок поразки (рівні 1-4 балів сумарно впали з 14,5% до 12%) у бік помірного успіху та безумовної перемоги (рівень 10 балів зріс до 14%), знову-таки коливання наближене до показника статистичної похибки, тому ствердно говорити про зміни неможливо.

Ідея територіальних поступок як ціни за гарантоване членство в НАТО та безпеку майбутніх поколінь не знаходить підтримки у більшості опитаних (60%):

Домінування незгоди (60%) – майже третина респондентів (31%) «категорично не погоджується» з таким підходом, а ще 29% опитаних обрали варіант «скоріше не погоджуюся».

25% респондентів готові розглядати такий обмін. Зокрема, повністю підтримують цю ідею лише 8% («цілком погоджуються»), тоді як 17% «скоріше погоджуються».

Чимала частка респондентів (15%) наразі не змогла визначитися зі своєю позицією щодо цього складного компромісу.

Основною тенденцією квітня стало поступове формування запиту на «безпековий прагматизм» : частка прихильників обміну територіальних поступок на членство в НАТО зросла з 22% до 25%. Хоча противники такого сценарію все ще становлять більшість (60%), рівень категоричного спротиву за місяць знизився (знову-таки коливання наближене до показника статистичної похибки, тому ствердно говорити про зміни неможливо).

Результати опитування продовжують фіксувати критично низький рівень довіри до дієвості майбутніх безпекових угод :

Домінування скептицизму (77%) – переважна більшість респондентів не вірить у реальне виконання Сполученими Штатами своїх безпекових зобов'язань у разі повторної агресії рф. Зокрема, 44% опитаних висловлюють повну недовіру («зовсім не вірю»), а 33% – схиляються до варіанта «скоріше не вірю».

Мінімальний рівень довіри (11,5%) – лише майже кожен дев’ятий респондент покладається на гарантії США, при цьому частка тих, хто «повністю вірить» у їхню дієвість, є статистично мізерною (3%).

Кожен десятий учасник опитування (11,5%) наразі не зміг сформулювати свою позицію щодо цього питання.

Показники квітня демонструють значну статичність суспільної думки: розподіл відповідей залишився практично незмінним порівняно з березнем.

Нагадаємо, на нашій інфографіці можна побачити, які терміни та умови щодо територіальних поступок агресору обговорювалися в ЗМІ під час війни. Також ми зібрали прогнози щодо тривалості війни у 2026 році.

Політика