Українські школи накрила хвиля булінгу: що показала статистика

15 травня 2026 р. 09:27

15 травня 2026 р. 09:27

Українські правоохоронці торік зафіксували 285 випадків булінгу в закладах освіти. У середньому поліція складала близько 32 протоколів на місяць протягом навчального року. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на « Опендатабот ».

Офіційна статистика не показує повної картини

Йдеться лише про офіційно зареєстровані звернення до поліції за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Експерти наголошують, що реальна кількість випадків цькування серед дітей та підлітків може бути значно більшою.

За даними правоохоронців, у 2025 році кількість протоколів про булінг зросла на 8% порівняно з попереднім роком. Водночас показники все ще не повернулися до рівня, який фіксували до початку повномасштабної війни. Для порівняння, у 2021 році правоохоронці оформлювали в середньому 37 протоколів про булінг на місяць.

Від початку 2026 року поліція вже склала 107 протоколів про цькування. Це на 18% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У середньому наразі йдеться про 27 випадків на місяць.

Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко зазначає, що офіційна статистика не відображає повного масштабу проблеми.

«Батьки часто уникають загострення конфлікту із закладом освіти, оскільки у багатьох громадах школа є фактично безальтернативним місцем навчання, а переведення дитини до іншого закладу або перехід на іншу форму здобуття освіти не завжди є доступним. Часто батьки бояться конфлікту зі школою, тиску колективу або не вірять, що офіційне звернення допоможе захистити дитину», – зазначає Лариса Гретченко.

До суду доходить дедалі більше справ

Водночас кількість справ, які доходять до суду, поступово зростає. Якщо у 2021 році рішення ухвалювали лише у 55% випадків, то у 2025 році суди розглянули вже 75% справ про булінг. Цьогоріч цей показник поки нижчий – рішення винесли лише у 41% справ.

Найчастіше випадки булінгу фіксують саме серед дітей та підлітків. У 2025 році 58% усіх протоколів стосувалися цькування за участю малолітніх та неповнолітніх. Загалом йдеться про 164 випадки. Від початку цього року таких справ уже 67.

Після спаду у 2022 році булінг серед дорослих знову зростає

Також після спаду у перший рік повномасштабної війни правоохоронці почали частіше фіксувати булінг з боку дорослих. Торік поліція зафіксувала 65 таких випадків – це на 14% більше, ніж роком раніше.

За словами Лариси Гретченко, різке падіння статистики у 2022 році не означало реального зменшення кількості випадків цькування. На це вплинули дистанційне навчання, воєнний стрес та небажання шкіл і батьків офіційно повідомляти про конфлікти.

Окремо зростає кількість справ про повторний або груповий булінг з боку дорослих. У 2025 році правоохоронці зафіксували 16 таких випадків – це у півтора раза більше, ніж роком раніше. Майже всі ці справи вже розглянули суди.

Водночас серед дітей та підлітків кількість випадків групового булінгу поступово зменшується. Торік поліція зафіксувала 24 такі справи – на 20% менше, ніж у 2024 році.

Школи дедалі частіше відповідають за приховування булінгу

Також правоохоронці продовжують притягати до відповідальності керівників шкіл, які приховують факти цькування. У 2025 році через неповідомлення про булінг склали 16 протоколів – це на 23% більше, ніж до початку повномасштабної війни.

«Школи не завжди приховують булінг навмисно. Часто адміністрація намагається «вирішити все всередині», аби уникнути скандалу чи репутаційних втрат. Водночас сьогодні притягнути директора до відповідальності цілком реально – відповідна судова практика вже сформована», – наголосила адвокатка.

Експертка вважає, що державна політика має зосереджуватися не лише на покаранні, а й на профілактиці булінгу, психологічній підтримці дітей та розвитку системи медіації у школах.

Нагадаємо, Кіберполіція попередила про відповідальність за публікацію мемів, фото чи відео з учителями та однокласниками, якщо такий контент має образливий характер. Правоохоронці наголосили, що подібні дії можуть розцінюватися як кібербулінг і тягнути за собою адміністративну або навіть кримінальну відповідальність.

У Кіберполіції підкреслили, що «анонімність в інтернеті не звільняє від відповідальності». Якщо порушник не досяг віку, з якого настає юридична відповідальність, її можуть понести батьки.

Політика