Глобальна гонка запасів через війну в Ірані: світові виробники навипередки скуповують сировину

17 травня 2026 р. 01:16

17 травня 2026 р. 01:16

У травні 2026 року світові промислові підприємства розгорнули масштабну кампанію з дострокового накопичення готової продукції та сировини, намагаючись захистити свій бізнес від дефіциту палива. Головною причиною такої паніки став третій місяць повномасштабної війни на Близькому Сході з Іраном. Масштаби цієї кризи вже найближчими днями відобразяться у нових звітах індексів ділової активності, повідомляє Bloomberg .

Енергетичний шок та загроза інфляції

Попри те, що травневі індекси PMI (індекс менеджерів із закупівель, який оцінює стан ділової активності у промисловості) прогнозують зростання промисловості у ключових країнах, аналітики застерігають від надмірного оптимізму. Головне питання полягає в тому, чи свідчать оновлені дані про реальну стійкість ринків, чи заводи просто використовують останні ресурси перед тим, як по них вдарить повноцінний енергетичний шок. Нові звіти покажуть, як саме зростання витрат впливає на найбільші економіки планети, та чи загрожують світові логістичні збої, подібні до тих, що виникали під час пандемії коронавірусу.

Такі масштабні проблеми у виробництві безпосередньо загрожують гаманцям звичайних громадян, адже будь-який дефіцит сировини на заводах неминуче призводить до подорожчання кінцевих товарів на полицях магазинів. Подібні ефекти можуть посилити базовий інфляційний тиск, за яким уважно стежать світові центральні банки перед черговими засіданнями щодо монетарної політики у червні. При цьому конфлікт має нерівномірний географічний вплив — найбільше постраждала економіка єврозони, зокрема Німеччина, тоді як Велика Британія та Японія виявилися стабільнішими.

Уповільнення економічного розвитку єврозони вже підтверджують експерти. Старший економіст Bloomberg Economics Давід Пауелл зазначив, що валовий внутрішній продукт єврозони зріс лише на 0,1%. За його словами, війна в Ірані та пов'язаний із нею сировинний шок почали завдати шкоди європейській економіці ще наприкінці лютого, коли конфлікт лише спалахнув, суттєво обмеживши внутрішній попит через стрибок цін на енергоносії.

Фінансові маневри США та Канади

Цей тиждень стане часом глибокого аналізу для світової фінансової системи після спроб президента США Дональда Трампа перезавантажити відносини з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Поки конкретні результати їхньої зустрічі лише з’являються, міністри фінансів країн G7 зберуться на дводенний саміт у Парижі, щоб обговорити хиткість ринків облігацій та дефіцит рідкісноземельних металів.

У США головними подіями стануть публікація протоколів квітневого засідання Федеральної резервної системи та фінальні результати травневого опитування Мічиганського університету щодо споживчих настроїв. Очікується, що обидві події підтвердять занепокоєння домогосподарств інфляцією на тлі різкого подорожчання бензину. У ФРС зростає кількість посадовців, які вимагають відмовитися від пом'якшення монетарної політики на користь більш нейтральної риторики, що допускає як зниження, так і підвищення відсоткових ставок. Травневий індекс споживчих настроїв від Мічиганського університету вже впав до рекордно низького рівня, що безпосередньо вплине на прогнози споживчих витрат, попри неочікуване зростання роздрібних продажів у квітні. Додатково інвестори очікують офіційного вступу Кевіна Ворша на посаду голови ФРС, оскільки термін повноважень Джерома Пауелла закінчився.

У сусідній Канаді інфляція в квітні, ймовірно, підскочила до 3,1%. Банк Канади очікує, що це стане піковим значенням перед поступовим поверненням до цільового рівня у 2%. Проте стабільність канадської економіки суттєво залежить від нафтових котирувань: стабільний розвиток можливий лише за умови зниження вартості нафти до середніх $75 за барель до середини 2027 року, тоді як зараз її ціна перевищує $100. Роздрібні продажі в країні за березень демонструють стійкість, а попередні оцінки за квітень обіцяють додаткове зростання через високі ціни на пальне.

Економічні виклики в Азії та Європі

Азійський регіон очікує на масштабний пакет статистичних даних від Китаю, Японії та Австралії, які покажуть глибину проникнення близькосхідного шоку. Тиждень розпочнеться з китайських показників роздрібних продажів, промислового виробництва та даних про ринок нерухомості, а також звітів про ВВП Таїланду.

Для оцінки ситуації в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні ключовими стануть такі події:

• Австралія : у вівторок очікується публікація протоколів травневого засідання Резервного банку Австралії, який уже тричі поспіль підвищував відсоткові ставки через інфляційні ризики, а у четвер вийде важливий звіт про ринок праці.
• Японія : аналітики ретельно вивчатимуть нові дані про економічне зростання країни та статистику щодо інфляції, яка є вирішальною для політики Банку Японії.
• Індонезія : очікується, що місцевий центральний банк залишить відсоткові ставки без змін на тлі глобальної невизначеності.
• Китай : країна встановить базові ставки за кредитами, що вкаже на рівень державної підтримки економіки.

У Європі особлива увага прикута до Великої Британії, де продовжується політична драма навколо лідерства прем'єр-міністра Кіра Стармера. Перспектива того, що посаду голови уряду може обійняти мер Манчестера Енді Бернем, вже спричинила паніку на фінансових ринках, через що прибутковість 10-річних державних облігацій (цінні папери, прибутковість яких відображає вартість державних запозичень) стрімко перевищила 5%. Ситуацію ускладнюють дані про інфляцію у Великій Британії, яка хоч і сповільнилася, але залишається на рівні 3%, що змушує Банк Англії розглядати можливість підвищення ставок у червні.

Тим часом Європейська комісія оприлюднить свій новий економічний прогноз, а в Німеччині та Франції вийдуть важливі індекси ділової довіри Ifo. Керівники Європейського центрального банку проведуть стратегічну зустріч із міністрами фінансів на Кіпрі, щоб скоординувати подальші дії. В інших куточках континенту також фіксують зміни: Швейцарія очікує прискорення зростання ВВП, Румунія прогнозує стрибок інфляції через політичну нестабільність , а Швеція потерпає від одного з найвищих рівнів безробіття в Європі.

Ситуація в Африці та Латинській Америці

В Африці енергетична криза завдає потужного удару по найбільших економіках. У Південно-Африканській Республіці інфляція в квітні підскочила до 3,9% через стрімке подорожчання палива, що стало найбільшим зростанням вартості пального з 2020 року.

Центральні банки регіону реагують на виклики абсолютно по-різному:

• Гана : продовжує знижувати відсоткові ставки, користуючись тимчасовим затишшям перед новим стрибком цін на їжу та енергію.
• Нігерія : утримує монетарну політику без змін для оцінки впливу війни на інфляцію.
• Ісландія : після березневого підвищення ставок готується знову посилити монетарну політику.
• Єгипет : утримується від підвищення ставок, чекаючи подальшого розвитку подій, попри нещодавнє неочікуване уповільнення інфляції.

У Латинській Америці наслідки війни також руйнують економічні плани. У Чилі амбітна мета нового президента Хосе Антоніо Каста досягти 4% економічного зростання зіштовхнулася з жорстокою реальністю енергетичного шоку, через що аналітики прогнозують падіння ВВП у 2026 році нижче 2%. У Мексиці фінальні показники виробництва за перший квартал переглядаються у бік зниження через близькосхідні фактори, хоча на початку травня зафіксовано певне зниження інфляції до 4,1%.

Натомість Бразилія демонструє стійкість економіки попри жорсткі фінансові умови, а Перу показує впевнене зростання ВВП понад 3%, демонструючи дивовижну незалежність економіки від політичної нестабільності. Парагвай також залишається стабільним: за підсумками минулого року зростання досягло 6,6%, а поточна інфляція у 2,3% повністю влаштовує місцевий регулятор, який не планує змінювати відсоткові ставки. В Аргентині березневі дані свідчать про відновлення промисловості та будівництва після найглибшого падіння виробництва, зафіксованого у лютому.

Раніше повідомлялося, що світ рекордними темпами спалює нафтові запаси через війну з Іраном, яка обмежила потоки сировини з Перської затоки та фактично з’їдає глобальний резерв, що захищає ринок від шоків постачання.

Політика