Голова фінської розвідки заявив, що Європа може ніколи не позбутися залежності від іноземних технологій

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Голова фінської розвідки заявив, що Європа може ніколи не позбутися залежності від іноземних технологій

19 травня 2026 р. 04:51

19 травня 2026 р. 04:51

Голова Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус у коментарі виданню Politico під час конференції з безпеки імені Леннарта Мері в Таллінні заявив, що Європа, ймовірно, ніколи не буде повністю незалежною від іноземних технологій. Про це пише «Главком» .

За його словами, континент занадто залежить від програмного забезпечення зі Сполучених Штатів та обладнання з Китаю. Порівнюючи цю ситуацію з хворобою, Мартеліус зазначив, що європейський континент схожий на організм, уражений двома типами раку, який неможливо прооперувати, але з цим доведеться жити.

Ця заява пролунала на тлі нових закликів європейських лідерів до зміцнення стратегічної автономії в оборонній, цифровій та технологічній сферах. Найближчими тижнями Європейська комісія має представити Пакет технологічного суверенітету, що може обмежити використання американських хмарних провайдерів урядовими структурами ЄС для обробки конфіденційних даних. Фінська спецслужба у своєму щорічному звіті також попереджала, що впровадження іноземних хмарних сервісів загрожує цифровій незалежності держав. Мартеліус навів приклад, що у Фінляндії відмовилися від ідеї розміщення виборчих даних у хмарі, оскільки іноземні фірми не повинні мати доступу до інформації, яка є критичною для національної безпеки.

Оцінюючи внутрішній потенціал ЄС, керівник розвідки зауважив, що Фінляндія має передові дослідження у квантовій та космічній науці, проте, як і вся Європа, страждає від браку капіталу. Він висловив сумнів щодо здатності Європи створити власні хмарні сервіси, які за ефективністю відповідали б американським гіперскейлерам. Крім того, Мартеліус поставив під сумнів спроможність Європи виграти війну проти Росії без використання іноземних технологій, наголосивши, що наразі це неможливо, і європейським країнам доведеться визначитися, чи готові вони покладатися в майбутньому виключно на власні сили, чи продовжуватимуть залежати від допомоги союзників із США.

Як відомо, країни Європи зіткнулися зі стрімким подорожчанням озброєння та військової техніки: за два роки ціни на окремі позиції зросли більш ніж на 50%.

Таку оцінку озвучив міністр оборони Естонії Ханно Певкур на конференції з безпеки Lennart Meri у Таллінні. За його словами, зростання цін стало прямим наслідком масового нарощування оборонних бюджетів країнами Північноатлантичного альянсу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Проблема актуальна на тлі рекордного зростання оборонних витрат у Європі : за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), військові бюджети європейських членів НАТО у 2025 році зростали найшвидше з 1953 року. Паралельно Польща вже закликала підвищити цільовий показник витрат НАТО з 2% до 5% ВВП і досягти його до 2030 року – на п'ять років раніше від погодженого на саміті в Гаазі графіку.