вологість:
тиск:
вітер:
20 травня 2022 року РФ окупувала Маріуполь: як це сталось і в що перетворилось місто (фото, відео)
Оборона Маріуполя тривала 86 днів, з них 82 — у повному оточенні, коли Збройні сили Російської Федерації заблокували місто, не випускали цивільних та гатили авіацією та артилерією. 22 травня 2022 року оборонці, які тримали останню цитадель "Азовсталь", отримали наказ піти в полон. Як відбувалась оборона Маріуполя та як місто живе сьогодні, на четвертий рік окупації?
Росіяни окупували Маріуполь, у якому до вторгнення жило понад 400 тисяч українців, а після боїв залишилась приблизно чверть. Кремль вгатив мільярди доларів у відбудову житлового фонду, зруйнованого на 50–90%. Фокус склав хронологію боїв за Маріуполь та зібрав інформацію, як росіяни намагалась відбудувати зруйновані квартали й заселити будинки переселенцями з глибини РФ.
Оборона Маріуполя — хронологія боїв
Бойові дії у Маріуполі почались з першого дня вторгнення РФ і тривали до 20 травня 2022 року. Протягом трьох місяців Кремль рапортував про взяття міста під повний контроль, але і після цих заяв на заводі "Азовсталь" перебували бійці ЗСУ, НГУ, ДПСУ, поліції.
Основні дати бої за Маріуполь у 2022 році
24 лютого — російські війська почали артилерійські та авіаційні удари по Маріуполю. З території "ДНР" та Таганрога, від Кримського перешийку рушили підрозділи ЗС РФ, які підійшли до міста зі сходу та заходу. Водночас в Азовському морі почалась морська блокада, оскільки до порту підійшли російські кораблі та блокували його, тримаючи під прицілом південні райони. До 28 лютого бої велись вже на підступах до міста.
1 березня — повне оточення Маріуполя російськими військами. У місті почалась гуманітарна катастрофа, оскільки не було ні води, ні їжі, ні тепла у будинках. Паралельно РФ продовжила обстріли, і люди гинули на подвір'ях, коли намагались щось приготувати на відкритому вогні, чи у квартирах, в які влучали снаряди, чи в підвалах, коли "складались" багатоповерхівки. 9 березня — росіяни вдарили по пологовому будинку, в якому перебували вагітні та породіллі з новонародженими. 16 березня — удар РФ по Драмтеатру у Маріуполі. Всередині перебувало кілька сотень людей — дорослих та дітей, які ховались від бомбардувань. На вулиці на асфальті написали великими літерами слово "Діти", щоб застерегти пілотів літаків ЗС РФ. Втім, російська бомба влучила у центр будівлі: споруда обвалилась, поховавши під собою 300–600 людей.
18 березня, у квітні та травні — оборонці Маріуполя вели вуличні бої. Спершу під контролем українців залишався центр міста, але згодом їм довелося відійти на територію заводу "Азовсталь". Бійці перебували у повному оточенні, частина з них отримала поранення. Крім того, разом з ними на заводі були цивільні, які також потребували допомоги. Командир полку "Азов" Денис Прокопенко "Редіс" майже щодня виходив в ефір та розповідав про ситуацію на "Азовсталі". Тим часом ЗС РФ скидали на бункери бомби вагою 1–3 тонни, намагаючись дістатись до оборонців.
Українське командування провело спецоперацію та перекинуло на завод необхідне спорядження. Було сім місій: авіація спільно з ГУР відправила 16 бортів, три були втрачені. Екіпажі летіли низько над землею, і їм вдалося пробитися і вивезти кілька десятків поранених. Генерал-лейтенант Сергій Наєв у інтерв'ю медіа "Новини Live" описав , як намагались передати допомогу заблокованим бійцям. З його слів, спершу планували використати безпілотники радянського виробництва "Стриж". Втім, тодішній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний ухвалив рішення використовувати вертольоти. Щоб вони дістались до цілі, інші підрозділи Сил оборони відволікали ЗС РФ та били по засобах РЕБ й ППО.
18–22 травня — оборонці "Азовсталі" отримали наказ від головнокомандувача про вихід в полон. Водночас Міжнародна організація Червоний Хрест гарантувала, що росіяни дотримуватимуться Женевських угод про поводження з полоненими. Як бійці розповіли згодом, їх відправили у російські тюрми та колонії, де катували та "судили". У полон потрапили приблизно 2500 бійців гарнізону "Азовсталь", з них 1400 — з полку "Азов". Станом на травень 2026 року з полону повернулось орієнтовно 1200 осіб, з них приблизно 500 — азовці .
Наслідки боїв за Маріуполь
У листопаді 2022 року Україна повідомила про масштаби руйнувань у Маріуполі . За оцінками місцевої влади, житловий фонд зруйнований на 50% і 1356 будинків не підлягають відновленню, інфраструктура — на 90%, приватна забудова — на 97% (було 40 тис., знищено 11 тис., зруйновано 28 тис.). Крім того, усі 15 лікарень були або знищені, або з пошкодженнями, вціліла третина з 64 шкіл. З 400 тис. людей 200 тис. виїхало, приблизно 120 тис. — залишились, а 22 тис. (орієнтовно) — загинули. За попередніми оцінками, на відновлення Маріуполя після деокупації Україні доведеться витратити орієнтовно 14,5 млрд дол..
У мережі збереглись фото Маріуполя після боїв весни 2022 року. Бачимо руйнування у центральній частині міста, коли під удар потрапили історичні будівлі. На інших кадрах — багатоповерхівки, почорнілі від пожеж, потрощені ударами бомб та артилерійськими снарядами.
До всього, є супутникові фото кладовища на околиці Маріуполя , яке збільшилось удвічі через братські могили, які влаштували росіяни для українців. Зображення, опубліковані проєктом "Схеми" від "Радіо Свобода", показали нові розкопані ділянки (позначені жовтим).
Як росіяни "відновили" Маріуполь
Після окупації Маріуполя Кремль заявив, що місто "відновлять" протягом трьох років. Після цього росЗМІ почали публікувати кадри з новобудовами, якими заставляли пустирі. Пустирі утворились на місці колишніх українських будинків, які знесли бульдозерами, а уламки вивезли на звалища. Водночас, як писали західні та українські медіа, під завалами досі залишаються тисячі непохованих маріупольців, тому точна кількість жертв досі невідома. У 2026 році в мережі з’явились супутникові фото центру Маріуполя: аналітики "Проект" порахували , що росіяни "відбудували" лише приблизно 66% у центрі, хоча обіцяли повністю відновити місто до цього часу.
Тим часом російська влада почала змінювати склад населення у Маріуполі. Зокрема, Кремль запровадив для росіян пільгову іпотеку під 2% річних, щоб жителі віддалених регіонів РФ переселялись на окуповану частину України. Розслідувачі проєкту Bellingcat виявили 23 нові житлові комплекси на понад 6 тисяч квартир, які готові прийняти нових мешканців. Люди, які заселились у новобудови, скаржились на погану якість та швидку руйнацію.
З перших днів окупації росіяни знищили будь-які згадки про українців: перефарбували міський знак, здирали таблички, перейменували вулиці. У школах — навчання виключно за російськими програмами, а дітей залучають до російських пропагандистських заходів. Тим часом місто перетворили на транспортний хаб, через який проходить військова техніка на південні ділянки фронту, написав керівник Центру дослідження окупації Петро Адрющенко..
Зазначимо, Фокус писав про оборонців заводу "Азовсталь" — про те, як добровольчий батальйон перетворився у корпус НГУ та боронить 150-кілометрову ділянку фронту.
Нагадуємо, з 2022 року і по сьогодні з полону повертаються оборонці Маріуполя . Зокрема, група бійців повернулась додому з полону під час останнього обміну, якого Україна добилась завдяки параду у Москві. Тим часом у травні 2026 року бійці "Азову" віртуально повернулись у Маріуполь , діставшись на дронах за 160 км від фронту.
Новини рубріки
У США від пострілу в груди загинув гравець університетської команди з американського футболу
21 травня 2026 р. 13:58
Кличко вдягнув вишиванку та пішов у люди (фото)
21 травня 2026 р. 13:58
Єрмак прибув до суду на розгляд апеляції щодо запобіжного заходу
21 травня 2026 р. 13:55