Податки для банків у 2027 році. Гетманцев та Пишний розпалили гостру дискусію

22 травня 2026 р. 10:50

22 травня 2026 р. 10:50

За словами депутата, у воєнний час банки отримують рекордні прибутки значною мірою завдяки операціям з державними цінними паперами. Наприклад, за підсумками 2025 року доходи 60 банків сягнули 579,3 млрд грн (що на 14,2% більше за 2024 рік та на 29,9% – за 2023 рік).

«В умовах війни фінансування сектору безпеки і оборони – наш безумовний пріоритет №1. Протягом 2023–2024 та 2026 років додаткове оподаткування банків уже довело свою ефективність. Тому діємо наперед: заради передбачуваності податкової політики забезпечуємо фінансові ресурси на майбутнє вже зараз», – пояснив він.

Депутат підкреслив, що документ має збільшити бюджетні надходження на 2027 рік і спрямувати додаткові кошти на потреби оборони.

Водночас очільник Національного банку Андрій Пишний виступив проти такої ініціативи. Він наголосив, що це рішення дасть короткостроковий фіскальний ефект, але забере в економіки можливість зростати.

Голова Нацбанку пригадав, як Верховна Рада ухвалила рішення про тимчасове підвищення ставки податку на прибуток банків із 18% до 50% за 2023 рік. «Не можна ставити знак рівності між 2023 роком і сьогоднішньою ситуацією. Тоді банківський сектор із розумінням сприйняв підвищення податку до 50% як разовий вимушений крок, адже прибуток значною мірою мав неринкову природу. Сьогодні – інша реальність», – додав він.

Пишний підкреслив, що прибуток банків формується передусім за рахунок кредитування економіки та інвестицій в ОВДП, тобто через підтримку держави та бізнесу в умовах війни. Він зазначив, що банки не просто накопичують капітал, вони трансформують його в кредити для підприємств, підтримку енергетики, оборонної сфери, відновлення країни.

«Водночас рентабельність капіталу банків уже знижується: 59% у 2023 році, 52% – у 2024 році, близько 50% – у 2025 році. Це природний процес повернення до більш ринкової моделі роботи сектору», – зазначив очільник НБУ.

Голова Нацбанку наголосив, що навантаження на банківський сектор є непропорційним. Він підкреслив, що банки забезпечили 11% усіх надходжень до державного бюджету з урахуванням дивідендів державних банків, тоді як їхня частка у ВВП становить лише 2,9%.

«І тут є ще один принциповий момент. Половину прибутку сектору генерують саме державні банки. Тобто держава цим податком фактично додатково вилучає ресурс у власних банків, які фінансують критичні напрями економіки та є найбільшими інвесторами в ОВДП», – пояснив Пишний.

За словами очільника НБУ, найважливішою проблемою ініціативи є те, що екстраподаток обмежує майбутній кредитний ресурс економіки. За його словами, очікувані надходження від продовження підвищеного податку – близько 20 млрд грн, водночас держава ризикує втратити в майбутньому 200–300 млрд грн потенційного ресурсу для кредитування економіки.

«Це питання стратегічного вибору. Чи хочемо ми мати сильну банківську систему, здатну масштабувати кредитування економіки та підтримувати відновлення країни? Чи хочемо, щоб інвестори заходили на український ринок? Адже таке непропорційне навантаження дискримінує галузь та відлякує інвесторів», – сказав Пишний, додавши, що ініціатива народних депутатів – це послаблення фінансового фундаменту країни.

До слова, 304,27 млрд грн сукупного доходу отримали торік банки-лідери «Індексу Опендатаботу». За рік дохід банків зріс на 14%. 80% сукупного доходу всіх 60 українських банків сформувала десятка лідерів.

Перше місце у списку посів Приватбанк зі 122,63 млрд грн доходу. Це на 11% більше, ніж роком раніше. Водночас чистий прибуток банку зменшився на 28% – до 29,08 млрд грн. Попри це він все одно залишається найбільш прибутковим банком країни.

Основною причиною падіння прибутку стали податкові витрати: у 2025 році вони склали 58,88 млрд грн – близько 67% від прибутку до оподаткування. Додаткові податкові зобов’язання виникли після того, як банк припинив визнавати активи, пов’язані з колишніми власниками, і нарахував близько 37,5 млрд грн податку на прибуток.

Політика