Президент Чехії запропонував відключити Росії інтернет і банки

23 травня 2026 р. 00:00

23 травня 2026 р. 00:00

НАТО має відповідати на систематичні провокації Росії «достатньо рішучими, а можливо й асиметричними заходами» – аж до відключення Москви від інтернету та світової фінансової системи, а у разі продовження порушень повітряного простору – до збиття як безпілотних, так і пілотованих літаків. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Guardian .

Росія діє так, «бо може»

За словами Павела, після анексії Криму у 2014 році Москва вивчила механізми прийняття рішень в Альянсі й виробила стиль поведінки, що постійно наближається до порогу статті 5, але завжди залишається трохи нижче нього. Стаття 5 Статуту НАТО передбачає, що збройний напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх.

Президент Чехії, колишній генерал і голова Військового комітету НАТО, зазначив: на запитання, навіщо Росія вдається до провокацій у повітрі та небезпечних зближень над Балтійським і Чорним морями, російські військові відповідали йому прямо.

«Коли я запитував їх, навіщо вони вдаються до таких провокаційних дій у повітрі, небезпечних зближень чи прольотів над кораблями в Чорному або Балтійському морі, відповідь була: "бо ми можемо". Саме таку поведінку ми їм дозволили», – наголосив Павел.

Збивати, відключати, тиснути санкціями

Якщо деякі європейські лідери завжди обиратимуть дипломатичне вирішення, навіть коли Росія не виявляє жодної готовності до нього, НАТО ризикує залишитися розколотим і нездатним діяти, вважає президент Чехії.

На його думку, якщо порушення повітряного простору тривають, Альянс врешті-решт має ухвалити рішення збивати і безпілотні, і пілотовані літаки. Водночас Павел наголошує: є й несмертоносні «асиметричні» важелі – ті, що не вбивають людей, але болісно відчутні.

Серед таких заходів він назвав:

• відключення Росії від інтернету або супутників;
• відключення російських банків від міжнародної фінансової системи;
• фінальний тиск санкцій, щоб примусити Москву сісти за стіл переговорів.

«Якщо ви хочете позбутися санкцій – а вони цього хочуть; якщо ви хочете почати дискусію про безпеку в Європі – а ви на це натякали неодноразово – ми готові. Але умова чітка: припинення вогню і переговори про мир в Україні», – зазначив Павел.

США мають тиснути сильніше

Павел також розкритикував брак тиску з боку Вашингтона на Росію. На його думку, американські переговорники Стів Уітков і Джаред Кушнер мають бути жорсткішими і прив'язати будь-яке послаблення санкцій до умов можливого мирного врегулювання.

Натомість Європа, за словами чеського президента, досі не виробила власної позиції щодо Росії та того, як може виглядати повоєнна архітектура безпеки. «Ми здебільшого чекаємо, що надійде з Вашингтона. Але навіть США, мабуть, були б задоволені більшою активністю Європи», – зауважив він.

Павел вважає, що найкращий момент для посиленого тиску на Росію минув торік, коли вона відчувала економічні й військові труднощі. Американо-ізраїльська кампанія проти Ірану тим часом допомогла Москві: нафтові доходи зросли. Попри це, Росія лишається у складному становищі, і Захід має скористатися цим для фінального санкційного натиску.

Нагадаємо, що минулого тижня винищувач НАТО збив безпілотник над Естонією під час повітряної тривоги в Балтійському регіоні. Інциденти з дронами у повітряному просторі Естонії, Латвії та Литви за останні місяці почастішали. Міністерство закордонних справ Литви заявило, що Росія навмисно перенаправляє українські безпілотники у повітряний простір країн Балтії.

До слова, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск нещодавно попередив , що ризик російської агресії проти членів НАТО значно зріс і тепер підготовка до можливого зіткнення вимірюється місяцями, а не роками. Раніше «Главком» також повідомляв, що президент Чехії підтримав можливість розміщення військ НАТО в Україні для виконання допоміжних і навчальних функцій.

Політика