NYT: ЄС поки не готовий призначити посланника для переговорів з Росією

23 травня 2026 р. 01:56

23 травня 2026 р. 01:56

Країни Євросоюзу дедалі активніше обговорюють можливість прямих контактів із Кремлем, однак до призначення офіційного переговорника ще далеко. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The New York Times .

Зустріч на Кіпрі: без фінальних рішень

Наступного тижня на Кіпрі відбудеться неформальне засідання глав МЗС країн ЄС. За даними трьох дипломатів і двох чиновників, яких NYT цитує на умовах анонімності, учасники обговорять, на чому мають зосередитися можливі переговори з Росією і які «червоні лінії» Європа має намір дотримати. Призначення офіційного посланника на порядку денному не стоїть – утім, ідея виокремити одну особу або невелику групу для підтримання контактів із Кремлем може прозвучати.

Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас підкреслила: спочатку треба відповісти на головне питання – не хто, а що.

«Важливіше не хто, а що. Що саме ми хочемо попросити у Росії?» – так сформулювала цю думку головна речниця Єврокомісії Паула Піньо.

Чому Європа змінює позицію

Після повномасштабного вторгнення 2022 року більшість країн ЄС заморозили політичні контакти з Москвою. Тепер ця позиція тримається дедалі важче: американські переговорники місяцями топчуться на місці, переключаючись на ситуацію на Близькому Сході, а Європа фактично залишилася поза столом переговорів. Найбільша стурбованість – що майбутня мирна угода може не врахувати інтереси ні Києва, ні союзників по континенту.

«Це фундаментальна відсутність довіри Європи до Сполучених Штатів», – пояснив NYT Муджтаба Рахман, директор з питань Європи консалтингової компанії Eurasia Group.

Додатковий чинник: саме Євросоюз є нині головним фінансовим донором України – зокрема, 90 мільярдів євро позики на підтримку воєнних зусиль Києва. Це, за словами московського редактора Костянтина Ремчукова, який має зв'язки в Кремлі, пояснює і готовність Росії говорити саме з Брюсселем.

«Наразі Європа має більший вплив на Україну, ніж Вашингтон», – зазначив він, уточнивши, що в Москві є «впливові люди», які вважають: конфлікт треба завершити до кінця року.

Кандидати та «червоні лінії»

Активну дискусію про можливого посланника розпочав президент Євроради Антоніу Коста – 7 травня він публічно заявив, що консультується з лідерами щодо «найкращого способу організуватися» до «слушного моменту» для розмови з Росією. Президент Фінляндії Александер Стубб 14 травня додав: час для прямої участі Європи в переговорах «наближається», адже Росія зазнає втрат на полі бою.

Зеленський також підтримав ідею. «Європа має бути залучена до переговорів. Важливо, щоб вона мала вагомий голос і присутність у цьому процесі», – написав він у Facebook.

Серед імен, які неофіційно циркулюють у дипломатичних колах: сам Коста, колишній прем'єр Італії та екскерівник ЄЦБ Маріо Драґі, ексканцлерка Німеччини Анґела Меркель і президент Фінляндії Стубб. Путін пропонував залучити Герхарда Шредера, однак европейські лідери цю ідею відкинули: Каллас охарактеризувала Шредера як «лобіста на найвищому рівні для російських держкомпаній». Сама Каллас, втім, дала зрозуміти, що готова взяти цю роль – хоча Москва навряд чи погодиться на її кандидатуру.

Прем'єр Естонії Крістен Міхал застеріг від надмірного оптимізму: «Позиція Росії така: що не вдається здобути на полі бою, вона прийде й вимагатиме за столом переговорів».

Нагадаємо, ще 11 травня «Главком» повідомляв , що неформальна зустріч глав МЗС ЄС («Гімніх») на Кіпрі 27–28 травня присвячена саме темі можливого діалогу з Росією – насамперед питанню, що саме Євросоюз хотів би обговорити з Москвою. Каллас тоді підкреслила: спільна позиція 27 країн – обов'язкова умова перед будь-якими контактами.

До слова, Путін на початку травня назвав Герхарда Шредера людиною, якій довірив би представляти Європу в переговорах. Берлін відхилив цю пропозицію як «удавану». Натомість серед реальних кандидатів, за повідомленням Spiegel, все частіше називають Анґелу Меркель .

Політика