Росія вперше в історії втратила статус найбільшого експортера трубопровідного газу

23 травня 2026 р. 11:26

23 травня 2026 р. 11:26

За підсумками минулого року Російська Федерація остаточно позбулася статусу світового лідера у сфері експорту природного газу через трубопровідні системи. Новим головним постачальником «блакитного палива» на планеті стала Норвегія. Масштабне падіння російського енергетичного експорту стало прямим наслідком жорстких санкцій та фактичної самоізоляції Кремля від європейського ринку після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Про це повідомляє « Главком » з посиланням на дані ювілейного звіту Міжнародного газового союзу (IGU) .

Відповідно до оприлюдненого звіту IGU, розрив між колишнім та новим лідерами ринку тепер є очевидним. Норвегія за підсумками року успішно експортувала через мережу своїх газопроводів 108,6 млрд кубометрів природного газу. Російська Федерація змогла забезпечити прокачування лише 103,5 млрд кубометрів.

Міжнародні експерти констатують вражаючу деградацію російського нафтогазового сектору: за останні два десятиліття сукупні обсяги експорту трубопровідного газу з РФ скоротилися у понад два рази. Головним каталізатором цього процесу стало стрімке згортання відносин із країнами Європейського Союзу. Якщо раніше Європа десятиліттями залежала від російських постачань, то після 2022 року імпорт із Росії впав на «90%», звільнивши нішу для скандинавських партнерів та американського скрапленого газу (СПГ).

Втративши високомаржинальний та надійний європейський ринок, Кремль гарячково намагається переорієнтувати наявні потужності на Азію, насамперед на Китай. Проте така стратегія автоматично заганяє Москву в цілковиту геополітичну та фінансову залежність від Пекіна.

Аналітики IGU наголошують, що зміна географії постачань максимально посилює переговорні позиції Китаю. КНР не поспішає підписувати контракти на вигідних для Росії умовах і жорстко диктує свої правила, вимагаючи величезних знижок. Через це критично важливий для виживання «Газпрому» проєкт будівництва нового магістрального газопроводу «Сила Сибіру-2» опинився у глибокій кризі, а реальний прогрес щодо його реалізації залишається вкрай обмеженим. До того ж логістичні витрати на доставку палива в Азію для Росії вже зросли щонайменше вдвічі.

Спроби Росії спровокувати масштабну енергетичну кризу у світі зазнали фіаско. Міжнародний газовий союз підкреслює, що світова інфраструктура виявилася значно гнучкішою, ніж очікували в Кремлі. Оперативне розширення терміналів для прийому скрапленого газу (СПГ), диверсифікація джерел постачання та активний розвиток вільної спотової торгівлі дозволили світовій спільноті безболісно компенсувати втрату російського трубопровідного ресурсу.

Щодо цінових показників, то автори дослідження зазначають:

«У минулому році середня світова оптова ціна природного газу становила $5,31 за млн BTU. Це дещо вище, ніж роком раніше, але значно нижче за історичний піковий рівень критичного 2022 року, коли ціна злітала до $9,45 за млн BTU».

Основними драйверами подальшого зростання попиту на енергоносії у довгостроковій перспективі залишатимуться країни Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема промислові гіганти Китай та Індія, які дедалі більше переходять на використання ринкових механізмів ціноутворення. Натомість Росія, яка десятиліттями використовувала газ як інструмент геополітичного шантажу, остаточно перетворилася на другорядного гравця з обмеженими можливостями впливу на світову економіку.

Нагадаємо, вночі 23 травня безпілотники атакували портову інфраструктуру Новоросійська: на території паливного терміналу впали уламки БПЛА, спалахнула пожежа, двоє росіян госпіталізовані.

Політика