вологість:
тиск:
вітер:
Україна домоглася створення нового природоохоронного району біля станції “Академік Вернадський”
25 травня 2026 р. 12:17
25 травня 2026 р. 12:17
Держави-учасниці Договору про Антарктику підтримали українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району поблизу станції “Академік Вернадський”. Рішення ухвалили консенсусом під час 48-ї Консультативної наради сторін договору, яка проходила у Хіросімі, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ).
Новий природоохоронний район розташований у затоці Колінз неподалік української антарктичної дослідницької станції імені Академіка Вернадського. До нього увійшли п’ять окремих ділянок із унікальними моховими екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та значним біорізноманіттям.
“Ціль української ініціативи — довгостроковий захист цих екосистем від зростальної туристичної діяльності та негативних наслідків зміни клімату”, — заявили в НАНЦ.
Саме національний антарктичний науковий центр став ініціатором створення нового спеціально охоронюваного району. Переговори щодо погодження цього статусу тривали три роки.
Під час наради українська делегація також порушила питання незаконного ув’язнення українського морського біолога Леоніда Пшеничнова в окупованому Криму. Україна закликала держави-учасниці засудити дії російської влади та вимагати звільнення науковця.
За інформацією НАНЦ, звернення підтримали всі Консультативні сторони Європи, а також Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія. Російська делегація заявила, що вважає це “внутрішньою справою держави” та закликала не порушувати політичні теми в антарктичному співтоваристві.
Окремою темою дискусій стало розширення складу Консультативних сторін Договору про Антарктику. Наразі документ об’єднує 58 держав, але право голосу мають лише 29 країн, серед яких і Україна.
Статус Консультативної сторони прагнуть отримати Канада, Туреччина та Білорусь. Україна підтримала заявки Канади й Туреччини, водночас виступила за відтермінування розгляду заявки Білорусі.
Втім, Індія запропонувала або надати статус усім трьом країнам одночасно, або не підтримувати жодну заявку. У НАНЦ розкритикували таку позицію.
“Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими, і підкреслює широку кризу в правових системах, що ґрунтуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для тиску”, — наголосив очільник НАНЦ Євген Дикий.
Під час зустрічі Росія та Китай також повторно заблокували ініціативу щодо надання імператорському пінгвіну статусу особливо охоронюваного виду. Це сталося попри дані про різке скорочення популяції через втрату морського льоду та віднесення імператорських пінгвінів до видів, що перебувають під загрозою зникнення.
Під загрозою зникнення перебувають і антарктичні морські котики. Раніше НАНЦ повідомляв, що ї хня кількість скоротилася більш ніж удвічі з 1999 року через зміни клімату та нестачу їжі.
Джерело: zn.ua (Політика)
Новини рубріки
Штрафи до 100 тисяч гривень та в'язниця: яку рибу заборонено виловлювати в Україні
25 травня 2026 р. 12:59
Будуть дуже серйозні зміни: Стерненко розповів, що станеться з мобілізацією в Україні
25 травня 2026 р. 12:59
За 15 км від фронту. Як живе Краматорськ та чому місцеві не поспішають виїжджати
25 травня 2026 р. 12:52