Депутат у тіні: як Олександр Сова міг опинитися у матеріалах справи "Мідас"

25 травня 2026 р. 17:09

25 травня 2026 р. 17:09

Оприлюднені журналістами записи НАБУ у межах справи «Мідас» знову привернули увагу до окремих представників президентської фракції.

На плівках, про які повідомила «Українська правда» , нібито зафіксована розмова за участі колишнього першого помічника Президента Сергія Шефіра та бізнесмена Тимура Міндіча, у якій згадуються «Кісєль» та «Сова». Мова може йти про народних депутатів від «Слуги народу» Юрія Кісєля та Олександра Сову. За даними журналістів, йшлося про нібито передачу 50% від якихось заробітків.

«… у мене Кисєль і Сова, якщо щось десь – сюди. Я одразу сказав, 50% – сюди…», – процитувала слова Шефіра з «плівок Міндіча» УП.

Як зазначається у матеріалах справи, ця розмова датована літом 2025 року. У медіа її неодноразово пов’язували із системою «зарплат у конвертах» або так званих «конвертів лояльності» для депутатів монобільшості. За даними журналістських розслідувань, йшлося про регулярні неофіційні доплати, розмір яких міг залежати від статусу депутата у фракції чи парламентських комітетах.

При цьому, за чутками, у справі могли фігурувати представники президентської фракції.

Водночас джерело походження коштів для фінансування таких виплат досі публічно не встановлене.

Як би це не було, але саме наприкінці 2025 року Кісєль отримав підозру від НАБУ та САП як учасник, за версією слідства, схеми системних виплат народним депутатам президентської фракції.

Щодо Олександра Сови, то жодних процесуальних рішень по відношенню до нього правоохоронці наразі не оголошували. А сам депутат заявив , що «здивований» своїм фігуруванням на «плівках Міндіча».

Водночас сама згадка його прізвища у матеріалах справи стала чи не першою помітною появою депутата в інформаційному просторі за тривалий час. Після обрання до Верховної Ради Сова залишався одним із найменш публічних представників монобільшості, а його ім’я рідко фігурувало у загальнонаціональному порядку денному.

Хто такий Олександр Сова, з яким бізнесом він був пов’язаний до приходу в політику та як опинився у парламенті розбираємося далі.

Ювелірна імперія Сови

Уроженець Чернігівщини Олександр Георгійович Сова – один із небагатьох народних депутатів монобільшості, який до політики мав великий приватний бізнес. Йдеться про ювелірний бренд Sova – одну з найвідоміших українських мереж у преміальному сегменті прикрас, яка активно розвивалася ще до приходу Сови у парламент. Компанія відкривала магазини у великих торговельних центрах, співпрацювала з українськими celebrity та fashion-індустрією, а сам бренд поступово став помітним гравцем ювелірного ринку.

За даними аналітичної системи YouControl та Opendatabot , депутат та його родина володіють великою кількістю активів. Зокрема, Олександр Сова володіє 16,26% у ТОВ «Ювелірний Дім «Сова», 52,04% у ТОВ «Сова Джевелрі Хаус» та 51% у ТОВ «Сова-Ритейл».

До сімейного бізнесу долучені також його дружина Людмила Сова, яка займається підприємницькою діяльністю та отримує зарплату від ТОВ «Сова-Ритейл», а також брат Юрій Сова. Разом із ним депутат також є співзасновником ТОВ «Сова-Консалтинг», у якому володіє 49%.

Як зазначається, попри повномасштабну війну, компанії Сови продовжили розвиток і навіть публічно заявили про розширення мережі Sova та адаптацію бізнесу до нових умов.

Згодом плани бізнес-сімейства підтвердили і реальні цифри. За даними ЗМІ , якщо у 2021 році мережа налічувала 22 торгових точки в Україні, то на сьогодні їх вже 50. Тобто за роки війни мережа торгових точок під брендом Sova збільшилася у понад два рази.

У цьому контексті цікаво згадати, що не лише Олександр Сова у франкції «Слуга народу» має відношення до ювелірного бізнесу. Як відомо з матеріалів, оприлюднених народним депутатом Ярославом Железняком , алмазну імперію роками будував і вже згаданий фігурант «плівок» – Міндіч. Як виявилося, його бізнес розвивався не тільки в Україні, але й в Росії – навіть після 2014 року. Більше того, після початку повномасштабної війни у 2022 році алмазна імперія Міндіча продовжувала приносити прибуток по обидва боки фронту.

Що стосується Сови, то, після обрання до Верховної Ради, він поступово відійшов у тінь публічної комунікації компанії, зосередившись на політичній діяльності.

Із бізнесу у велику політику

До Верховної Ради 9-го скликання Сова потрапив у 2019 році за списком партії «Слуга народу», проте як безпартійний. На парламентських виборах він йшов під №70, і цей номер виявився прохідним.

Наразі Сова є головою підкомітету з питань митної справи Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Тож логічно, що обіцянки Сови як депутата часто стосуються спрощення митних процедур, боротьби з корупцією та підтримки підприємців, хоча не всі з них виконані в повному обсязі.

За даними аналітичного порталу “ Слово і діло ”, Олександр Сова має 18 виконаних обіцянок із 94 зафіксованих, значна частина яких стосується законодавчих ініціатив, як-от законопроєкти про цифровізацію митниці. Рейтинг відповідальності народного обранця у 2025 році тримався на середньому рівні серед депутатів, з оцінками від 50-60% за шкалою незалежних моніторингів.

Статки VS зарплата депутата

Як ми вже згадали, на момент обрання до парламенту ЗМІ називали Сову одним із найбагатших представників монобільшості. Згідно з декларацією про доходи за 2019 рік , сукупні активи родини депутата оцінювалися приблизно у 79 млн грн.

У декларації Сова вказав три земельні ділянки у Києві загальною площею 1320 кв. м вартістю близько 1,8 млн грн. Також у його власності були два житлові будинки площею 507 кв. м та 115 кв. м, які депутат оцінив у 2,1 млн грн та 1,1 млн грн відповідно. Окрім цього, він задекларував квартиру площею 62 кв. м вартістю 1,2 млн грн.

Його дружина Людмила Сова внесла до декларації квартиру у Києві площею 198 кв. м, два паркомісця та офісне приміщення площею 101 кв. м вартістю 739 тис. грн.

Окремо у декларації фігурували об’єкти незавершеного будівництва – два житлові будинки у Києві площею 155 та 160 кв. м.

Значну частину активів становили коштовності. Родина депутата задекларувала колекцію ювелірних виробів та годинників преміальних брендів, зокрема Breguet та Jewelry House. Загальна вартість цих активів перевищувала 24 млн грн.

При цьому офіційний дохід самого депутата за 2019 рік становив 5,6 млн грн, тоді як його дружина задекларувала ще близько 4,9 млн грн доходу.

Цікаво, що скорочення активів Сови після початку політичної кар’єри не відбулося. За даними аналізу декларації депутата після появи «плівок Міндіча», сумарні валютні активи родини Сова оцінювалися у понад $2,6 млн.

У декларації доходів депутата за 2025 рік продовжують фігурувати численні об’єкти нерухомості, корпоративні права у ювелірному бізнесі та значні грошові активи. Упродовж року депутат також неодноразово подавав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, що може свідчити про отримання значного доходу, здійснення великого видатку або придбання майна на суму понад встановлений законом поріг.

Найбільше ж вражає обсяг грошових активів родини. Станом на 2026 рік Олександр Сова задекларував $2,2 млн, 450 тис. євро та понад 2,6 млн грн готівкою. Його дружина Людмила Сова окремо задекларувала готівкою ще $440 тис. та понад 118 млн грн.

До речі, основні доходи родини у 2025 році задекларувала саме дружина депутата. Людмила Сова отримала понад 8,9 млн грн лише підприємницького доходу.

Сам Олександр Сова також отримував доходи від оренди нерухомості — йдеться про сотні тисяч гривень на рік від фізичних осіб.

Водночас зарплата самого народного депутата у Верховній Раді за 2025 рік становила 744,1 тис. грн, що на тлі загальних доходів і заощаджень родини виглядає радше другорядною.

Від luxury-життя до антикорупційного скандалу

Саме розкішний спосіб життя Олександра Сови, а також можливий конфлікт інтересів між бізнесом і політикою декілька раз ставали причиною публічних скандалів після його обрання до Верховної Ради.

Перший резонансний епізод виник ще у 2019 році. Журналісти зняли листування нардепа, в якому він хвалився планами на Новий рік.

Історію швидко підхопили українські медіа, а сам скандал став одним із перших інформаційних символів демонстративно розкішного стилю життя новообраного депутата.

Окрему увагу журналісти неодноразово приділяли й безпосередньо ювелірному бренду Sova. У ЗМІ та аналітичних матеріалах регулярно порушувалося питання потенційного конфлікту інтересів, адже Сова, попри політичну діяльність, продовжив бути пов’язаним із великим комерційним бізнесом.

Зокрема, у 2020 році журналісти «Схем» повідомляли , що після обрання до парламенту Сова надсилав депутатські запити з проханням надати детальну інформацію про фізичних осіб-підприємців, пов’язаних із ювелірною сферою. На думку журналістів, ці дані могли становити інтерес для бізнесу родини депутата, який формально був переписаний на близьких осіб.

Наприкінці 2022 року Сова також проголосував за скандальний законопроєкт №5655 про містобудівну реформу, який критики називали таким, що посилює вплив забудовників та суттєво звужує можливості громадського контролю за відбудовою країни. Законопроєкт критикували антикорупційні організації та представники Євросоюзу. Як результат – Президент так і не підписав документ.

Водночас у 2023–2024 роках депутат активно долучився до роботи парламентських тимчасових слідчих комісій, пов’язаних із розслідуванням корупції та економічних порушень. Як повідомляв Рух ЧЕСНО, Сова був членом ТСК щодо публічних закупівель під час воєнного стану, а також комісії з розслідування можливих дій посадовців, які могли завдати шкоди економічній безпеці держави.

Однак найбільший резонанс викликало голосування депутата 22 липня 2025 року за законопроєкт №12414, який передбачав посилення залежності НАБУ та САП від Генерального прокурора. Критики документа заявляли, що він фактично руйнує незалежність антикорупційної інфраструктури та посилює політичний контроль над антикорупційними органами.

Вже менш ніж за рік прізвище «Сова» з’явилося у матеріалах розслідування НАБУ та САП у справі «Мідас». І хоча жодного процесуального статусу у цьому провадженні депутат наразі не має, сама поява імені «Сова» у записах, оприлюднених журналістами, фактично повернула увагу до політика, який тривалий час залишався у тіні попри великі статки, бізнесові зв’язки та участь у суперечливих парламентських рішеннях.

Політика