Guardian: Євросоюз може обмежити право вето для нових членів, щоб прискорити розширення

26 травня 2026 р. 18:08

26 травня 2026 р. 18:08

Європейський Союз може позбавити майбутніх держав-членів права вето на кілька років у спробі зробити розширення більш політично прийнятним, оскільки блок прагне прийняти нові країни до кінця десятиліття. Про це повідомила газета The Guardian із посиланням на неназваних співрозмовників, обізнаних з цим питанням.

Згідно з планами, що розглядаються Європейською комісією, потенційні держави-члени – такі як Молдова та країни Західних Балкан – після вступу до ЄС не матимуть автоматичного права вето на рішення у зовнішній політиці чи інші питання, які зазвичай ухвалюють одноголосно, наприклад, оподаткування.

Ця ідея є особливо актуальною для Чорногорії, лідера серед дев'яти офіційних кандидатів. Держава з населенням 624 000 осіб бореться за те, щоб стати 28 державою-членом ЄС до 2028 року. Цього місяця технічна група, яка займається розробкою договору про вступ, провела своє перше засідання, що свідчить про те, що 14-річні переговори входять у завершальну стадію.

На цьому тлі посадовці ЄС розглядають запровадження запобіжних механізмів для нових членів, щоб запобігти блокуванню рішень однією державою-членом, повідомили чотири співрозмовники. Ідея виникла після напруженого досвіду з Угорщиною.

Тимчасова заборона права вето може бути закріплена в договорі про вступ Чорногорії до ЄС, який слугуватиме шаблоном для інших країн-кандидатів.

У матеріалі йдеться, що такий механізм перебуває на юридично "прикордонній" території і може бути запроваджений лише тимчасово, щоб уникнути створення членів ЄС "другого сорту".

Паралельно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц минулого тижня написав лідерам ЄС із закликом до "інноваційних рішень" для прискорення вступу до ЄС країн Західних Балкан. У листі, де розширення ЄС названо "геополітичною необхідністю", Мерц також запропонував "асоційоване членство для України" як "вирішальний крок на шляху України до повноправного членства".

Розширення ЄС майже зупинилося, доки повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році не надало нової терміновості переговорам про членство з країнами-сусідами на сході. Минулого року Єврокомісія заявила, що нові члени можуть бути прийняті до 2030 року, назвавши Чорногорію та Албанію лідерами процесу, а також відзначивши швидкий прогрес Молдови і припустивши, що членство в ЄС може стати гарантією безпеки для України.

Відтермінування права вето є одним із кількох запобіжників, які обговорюються, щоб полегшити розширення ЄС.

Нині всі держави-члени ЄС мають одноголосно погодитися на прийняття нових країн. Офіційні особи особливо стурбовані ратифікацією у Франції, де 2027 року відбудуться президентські вибори і зростає скептицизм щодо розширення ЄС: нещодавнє опитування Eurobarometer показало, що лише 43% французів підтримують розширення ЄС, тоді як 48% виступають проти.

Співрозмовники в ЄС стверджують, що потрібне "креативне мислення", щоб зробити розширення можливим, особливо щодо Західних Балкан – регіону з населенням 17,4 млн людей, де Росія і Китай намагаються посилити свій вплив.

Один дипломат ЄС сказав, що відтермінування права вето є одним із "конструктивних рішень", які розглядаються в межах процесу "креативного підходу" до розширення ЄС.

Інший дипломат додав: "Триває дискусія про те, як зробити більш масштабне розширення вигідним як для країн-кандидатів, так і для самого ЄС. Ідеї щодо внутрішніх реформ і різних особливостей договорів про вступ є частиною цієї роботи".

Німеччина очолила зусилля з внутрішніх реформ ЄС, зокрема щодо скасування права вето у зовнішній політиці, побоюючись, що нереформований союз із 35+ країнами стане рецептом для політичного глухого кута.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що "союз із 33, 34 або 35 державами-членами не може просто продовжувати працювати за тим самим підходом, який був розроблений для значно меншої групи".

Однак виконавчі органи ЄС побоюються, що очікування консенсусу щодо реформ, які можуть вимагати змін до договорів, може відсунути розширення на другий план.

Політика