Київське метро за час великої війни втратило половину пасажирів. Експерти назвали причини

27 травня 2026 р. 12:27

27 травня 2026 р. 12:27

Пасажиропотік Київського метрополітену за шість років скоротився майже вдвічі, що напряму вплинуло на зростання собівартості перевезень. Про це йдеться у матеріалі « Главкома » « Метро за 30 грн. Звідки взявся новий тариф і що ховається за цією цифрою? ».

У довоєнному 2019 році столичне метро перевезло 495,3 млн пасажирів. У 2024 році цей показник упав до 241 млн, а у 2025 році зріс незначно – до 249,1 млн. Попри це, за оцінками фахівців, населення Києва фактично повернулося до довоєнного рівня, а маятникова міграція з передмість – Броварів, Вишгорода, Борисполя, Обухова та Фастова – залишається стабільною. Тобто пасажири є, але вони все рідше користуються підземкою.

Експерти наголошують: така динаміка безпосередньо впливає на економіку метрополітену, адже значна частина витрат є фіксованою і не залежить від кількості пасажирів.

«Зменшення пасажиропотоку вдвічі – це фактично збільшення вартості перевезення вдвічі. Якби зараз була така сама кількість пасажирів, як у 2019 році, собівартість перевезення одного пасажира з урахуванням реальних витрат складала би близько 10 гривень», – пояснює експерт з містобудування Георгій Могильний.

Міська влада не робить достатньо для відновлення довіри до метро, натомість реагує підвищенням тарифів, вважає фахівець. «Якщо метро не довіряють, то треба спочатку повернути людей, а не підвищувати тариф для тих, хто лишився», – додає він.

Аналітики пояснюють відтік пасажирів кількома факторами. Першим стала пандемія COVID-19 у 2020–2021 роках, коли частина містян перейшла на альтернативні види транспорту. Після цього сформовані звички закріпилися.

Другим чинником стала повномасштабна війна з 2022 року: регулярні зупинки руху під час повітряних тривог знизили передбачуваність метро, через що частина пасажирів відмовилася від нього у щоденних маршрутах, розповідає експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов.

Паралельно, за його словами, погіршився стан наземного транспорту: на окремих маршрутах інтервали руху сягають 45 хвилин, а оновлення рухомого складу фактично зупинилося. У цих умовах приватні маршрутні перевезення з більшою частотою рейсів отримали конкурентну перевагу, попри порівняну або вищу вартість.

Окремо у звітах «Київпастранс» зазначається, що у 2024–2025 роках близько 58% пасажирів наземного транспорту становили пільговики. Це означає, що більше половини поїздок не приносять прямого доходу перевізнику.

У результаті, на думку аналітиків, комунальний транспорт дедалі більше виконує соціальну функцію, тоді як платоспроможні пасажири поступово переходять до приватних перевізників.

Нагадаємо, що у Києві планують оновити тарифи на проїзд у комунальному громадському транспорті. Разова поїздка у метро, трамваях, тролейбусах та автобусах коштуватиме 30 грн. На тлі цих масштабних тарифних змін «Главком» писав, які категорії громадян і надалі матимуть право на безкоштовні поїздки у столиці .

До слова, експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов заявив, що озвучена владою Києва собівартість проїзду у метро на рівні майже 65 грн може бути реалістичною, однак ключове питання полягає у методиці її розрахунку . Експерт наголосив, що тариф на громадський транспорт є передусім політичним рішенням, а не економічним. Він порівняв громадський транспорт із пожежною службою: місто не заробляє на ньому, але без нього не може функціонувати.

Політика