Оновлення правил бронювання: чого чекати працівникам-сумісникам

30 травня 2026 р. 11:18

30 травня 2026 р. 11:18

В Україні набувають чинності оновлені правила бронювання військовозобов'язаних працівників, які покликані суттєво посилити контроль за наданням відстрочок від мобілізації. Нововведення кардинально змінюють підходи до формування списків та квот на підприємствах, проте вже зараз викликають серйозне занепокоєння серед представників бізнесу та провідних юристів. Найбільше запитань наразі викликає статус працівників, які працюють за сумісництвом. « Главком » детально розбирався , які саме зміни чекають на українські компанії, як нові обмеження вплинуть на ринок праці та чому реформа ризикує застрягти у бюрократичних колах.

Головним юридичним та технічним «підводним каменем» нової постанови Кабміну № 76 ,стало питання обліку осіб, які працюють на кількох посадах одночасно. Документ запроваджує важливий принцип: кожен військовозобов'язаний «враховується за одним місцем». Проте розробники не прописали чіткого механізму – хто саме, у який термін і на основі яких критеріїв має обирати це єдине місце.

Як зазначає адвокат Дмитро Бузанов у коментарі « Главкому », логіка законодавства підказує враховувати працівника за його основним трудовим договором, але відсутність прямої норми створює небезпечний прецедент.

«Якщо два підприємства одночасно претендують на бронювання одного і того ж сумісника, портал «Дія» технічно може прийняти обидва подання. Що відбудеться далі – незрозуміло», – наголошує адвокат Бузанов.

Для самих працівників-сумісників, які вже отримали офіційне право на відстрочку, є важливе юридичне заспокоєння: сам факт додаткової роботи не є законною підставою для скасування наявного статусу. Перелік причин для анулювання бронювання у постанові уряду є вичерпним. До нього входять:

• Звільнення з посади;
• Зупинення дії поточного трудового договору;
• Втрата підприємством статусу критично важливого для економіки;
• Закінчення встановленого терміну дії відстрочки.

Роботи за сумісництвом у цьому списку немає. Проте для роботодавців ситуація ускладнюється. Раніше компанії могли «розширювати» свої ліміти та бронювати потрібних фахівців, враховуючи сумісників у загальній квоті підприємства. Тепер правила стануть значно точнішими, а обґрунтувати нове бронювання такого співробітника у майбутньому бізнесу буде вкрай складно.

Аналізуючи урядову ініціативу, правники виділяють кілька критичних факторів, які можуть спровокувати логістичний колапс у сфері бронювання.

По-перше, Кабмін виділив лише один місяць на погодження нових критеріїв критичності між різними профільними міністерствами та відомствами. Це надто стислий термін. Існує реальний ризик, що чиновники не встигнуть затвердити документи, і сотні підприємств опиняться в юридичній «сірій зоні»: стара критичність автоматично втратить силу, а нову ще не впровадять.

По-друге, масштаб самої реформи викликає великі сумніви щодо спроможності державного апарату. За три місяці органи влади мають тотально перевірити та переглянути статус тисяч українських підприємств. Чи вистачить у держструктур людських ресурсів для якісного аудиту – питання відкрите.

Окрім того, анонсоване підвищення мінімального зарплатного порогу для кандидатів на відстрочку може призвести до негативних наслідків на ринку праці. Замість реального виведення економіки з тіні, нові обмеження ризикують спровокувати масове «паперове» підняття окладів у звітах – виключно заради збереження ключових спеціалістів від мобілізації, без фактичного збільшення реальних виплат на руки.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України переглянув правила бронювання працівників від мобілізації. Уряд підвищив зарплатний поріг для критично важливих підприємств, змінив правила для сумісників та анонсував масштабний перегляд статусів компаній. Представники влади пояснюють: система має стати «точнішою» і менш вразливою до маніпуляцій.

Разом із тим бізнес говорить про ризики для ринку праці, а юристи – про потенційні конфлікти та правову невизначеність.

Політика