Деякі підприємства можуть втратити право на бронювання: аналіз нових правил

30 травня 2026 р. 19:19

30 травня 2026 р. 19:19

Кабінет міністрів України постановою №635 від 20 травня 2026 року переглянув правила бронювання працівників від мобілізації. Нові норми, які набрали чинності 22 травня, спрямовані на те, щоб система працювала точніше та була менш вразливою до маніпуляцій. Проте запровадження жорсткіших критеріїв означає, що частина компаній не зможе підтвердити свій статус і втратить можливість надавати відстрочку своїм співробітникам. «Главком» зібрав головні чинники нових правил, через які підприємства ризикують втратити право на бронювання

1. Підвищення зарплатного порогу

Це один із ключових ризиків для реального сектору економіки. Щоб зберегти статус критичності, компанії тепер зобов'язані платити працівникам щонайменше три мінімальні зарплати (25 941 грн) замість колишніх 2,5 «мінімалок». Стара норма діятиме лише на прифронтових територіях та в зоні активних бойових дій.

Хто ризикує. Найбільше цей крок ударить по приватному бізнесу, малій та середній ланці в регіонах із нижчим рівнем оплати праці. Компанії, які раніше отримали статус за нижчого зарплатного порогу, можуть просто не вписатися в нові фінансові ліміти. Народний депутат Олександр Федієнко зазначає, що підприємства на держконтрактах виконають вимогу легко, а от для бізнесу, що живе за рахунок власних доходів, підняти середню зарплату – реальний виклик.

Також Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) попереджає про загрозу для аграрного сектору через його сезонну модель оплати праці, додаючи, що тиск на фонд зарплат може підштовхнути частину компаній до «тіні».

2. Нові жорсткі правила для сумісників

Нова постанова вводить принцип, за яким працівник, що має відстрочку і працює на кількох роботах одночасно, зараховуватиметься в квоту бронювання лише за одним місцем. Норма почне діяти орієнтовно в середині червня.

Хто ризикує. Підприємства, які оформлювали одну й ту саму людину двічі або використовували сумісників для штучного «роздування» та оптимізації своїх лімітів бронювання. Юристи зазначають, що тепер збільшити собі доступну квоту таким чином стане неможливо, через що компаніям буде значно складніше обґрунтувати нові бронювання.

3. Масштабний повторний аудит усіх компаній

Уряд запускає дворівневий процес перевірки. Спочатку міністерства та ОВА протягом місяця перезатверджують свої критерії критичності (погоджуючи їх із Міноборони та Мінекономіки). Після цього до 1 вересня всі раніше визначені підприємства мають пройти повторну перевірку.

Хто ризикує . Якщо під час перевірки з'ясується, що підприємство не відповідає оновленим критеріям, його статус критичності скасовується, а разом із ним анулюється й можливість бронювати людей.

За словами адвоката Дмитра Бузанова, тут діє суворе обмеження: компанія, яка втратила статус за результатами перевірки, не зможе повторно звернутися за критичністю раніше ніж через шість місяців із дня прийняття рішення про скасування. Крім того, через стислі строки аудиту тисяч підприємств існує ризик потрапляння бізнесу в «сіру зону», коли стара критичність уже закінчилася, а нову ще не встигли підтвердити.

4. Ігнорування малих господарств та неефективні ліміти

Поза системою бронювання фактично залишаються малі фермерські господарства. Навіть якщо фермер працює прозоро та платить конкурентну зарплату, він часто не дотягує до жорстких загальних критеріїв критичності за площею (від 1 тис. га в агросекторі) чи обсягом реалізації. Юрист-дорадник Руслан Сокол підкреслює: якщо для великої компанії мобілізація одного працівника є замінною, то для малого фермера мобілізація власника часто означає фактичне припинення діяльності. Критикують експерти й регіональні рамки, які вимагають певну кількість людей на невеликі площі, що суперечить сучасним технологіям та підтримує не найефективніших, а тих, хто просто підійшов під формальні паперові вимоги.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України переглянув правила бронювання працівників від мобілізації. Уряд підвищив зарплатний поріг для критично важливих підприємств, змінив правила для сумісників та анонсував масштабний перегляд статусів компаній. Представники влади пояснюють: система має стати «точнішою» і менш вразливою до маніпуляцій.

Разом із тим бізнес говорить про ризики для ринку праці, а юристи – про потенційні конфлікти та правову невизначеність.

Політика