Казахстан хоче позбутись залежності від Росії та нафти і робить ставку на ШІ

31 травня 2026 р. 14:57

31 травня 2026 р. 14:57

Казахстан хоче стати високотехнологічною державою середнього рівня між Росією та Китаєм і докладає всіх зусиль, аби привабити іноземних інвесторів, пише Bloomberg .

Агентство вказує на історію нинішньої столиці Казахстану Астани. 25 років тому розташоване посеред центральноазіатського степу місто ледве існувало. Його основу складали похмурі будинки радянської епохи. Сьогодні Астана – це привабливі будівлі, спроектовані одними з найвідоміших архітекторів світу.

Будівництво нової столиці було продуманим актом державотворення протягом десятиліття після здобуття незалежності в 1991 році. Розміщення нової столиці мало сигналізувати Москві, що північний степ Казахстану є казахським, а не російським.

«Занепокоєння Назарбаєва щодо національного суверенітету було виправданим. У 2014 році президент Росії Владімір Путін фактично оголосив Казахстан штучною країною, заявивши, що Назарбаєв «створив державу на території, яка ніколи не мала держави», - нагадує видання.

Багато років саме Росія була найбільшим торговельним партнером Казахстану. Зараз цю позицію замінив Китай, але Москва досі контролює трубопровід, через який Казахстан експортує нафту, від якої залежить 25% державних доходів.

«Але якщо історія та географія Казахстану дали йому вагомі підстави захищати свій суверенітет, то нинішній момент інтенсивної геополітичної нестабільності дає можливості для країни, що не має виходу до моря, з населенням майже 21 мільйон людей, зменшити свою залежність від Росії», - йдеться в матеріалі.

Казахстан роками дотримувався «багатовекторного» підходу до міжнародних відносин, прагнучи підтримувати добрі дипломатичні відносини з обома своїми могутніми сусідами – Росією та Китаєм, а також зі США, Туреччиною та Європою. Центральним елементом цього є просування «Серединного коридору» (Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут), де Казахстан позиціонує себе як частину безпечного та надійного транзитного маршруту, що з'єднує Схід із Заходом вздовж стародавнього Шовкового шляху. Цей маршрут, який пролягає з Китаю через Казахстан, через Каспійське море та далі до Європи, дозволяє країні диверсифікувати свої комерційні партнерства. Тільки за останні сім років обсяг вантажоперевезень Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом зріс у п'ять разів .

Події в інших країнах також виправдали підхід Казахстану. Війна між Росією та Україною дозволила країні вийти на нові ринки в Європі, водночас слугуючи центром російської торгівлі, яка перенаправляється через західні санкції. Казахстан продовжує приваблювати західний капітал, не в останню чергу як потенційне альтернативне джерело критично важливих корисних копалин для Китаю. Серед тих, хто зацікавлений у природних ресурсах, є консорціум, підтримуваний родиною Трампа, який прагне розробити можливості видобутку вольфраму. Протягом останніх кількох місяців перебої зі світовими поставками нафти через війну в Ірані збільшили попит на казахстанську нафту, відкривши нові ринки в Азії, тоді як закриття Ормузької протоки посилило інтерес до Серединного коридору.

Водночас Казахстан намагається диверсифікувати свою економіку за межі ресурсів та створювати можливості для молодого населення, 50% якого молодше 30 років. Зокрема, уряд обрав штучний інтелект як національний пріоритет. А для спрощення бюрократії впровадили систему електронного урядування.

Казахстан не лише створив спеціальне міністерство штучного інтелекту та цифрових послуг, але й вимагав від кожного відомства призначити заступника міністра, відповідального за цифровізацію. Штучний інтелект був повністю включений до шкільної програми для  підготовки 100 000 цифрових інженерів та підготовки 1 мільйона громадян до роботи у сфері штучного інтелекту.

Серед понад 2000 стартапів в Астані, близько чверті є іноземними. Їх приваблює пропозиція 0% податку на прибуток підприємств, дозволи на проживання для цифрових кочівників, субсидії на робочі та житлові приміщення, а також безкоштовний доступ до двох потужних кластерів суперкомп'ютерів, які підприємства можуть використовувати для навчання та масштабування моделей штучного інтелекту.

Уряд також активно інвестує в цифрову інфраструктуру: він стверджує, що може запропонувати наддешеву енергію всього за 2,5 цента за кіловат-годину — порівняно із середнім показником по ЄС у 18,3 цента за кВт-год. Тим часом, Міжнародний фінансовий центр Астани , розташований поруч із центром штучного інтелекту та побудований за зразком Дубайського DIFC , покликаний залучити іноземний капітал, пропонуючи інвесторам безпеку англійського права, що контролюється англійськими судами.

Аналітики Bloomberg зазначають, що ця зосередженість на цифровізації вже дає результати. Водночас зауважують, що це зовсім не гарантує Казахстану успіх. Останній залежатиме від залучення іноземного капіталу та утримання талантів, і обом цим перешкоджає відсутність надійного верховенства права та свободи преси. Корупція є досить вагомою проблемою для Казахстану — країна посідає 96-е місце зі 182 країн за Індексом сприйняття корупції Transparency International за 2025 рік, на рівні з Ефіопією та трохи вище за Колумбію.

Інвестиції також стримуються високою вартістю капіталу. Місцеві процентні ставки складають 18%, що зумовлено високою інфляцією. Проблеми з енерго- та водопостачанням також перешкоджають зростанню.

Однак підтримка багатовекторного підходу Казахстану вимагає складного внутрішнього балансування. У2022 року це призвело до протестів у країні, які влада змогла задавити лише з допомогою Росії. Але Токаєву довелось визнати проблеми та провести певні реформи, зокрема обмежити владу президента одним терміном.  Критики реформ кажуть, що вони ще більше обмежили громадянські свободи та посилили владу президента.

«Модель Токаєва щодо створення Казахстану як процвітаючої, незалежної та диверсифікованої середньої держави ближча до інституційного авторитаризму Китаю та країн Перської затоки, ніж до західної ліберальної демократії — напрямок, який багато хто в громадянському суспільстві вважає невтішним.  Ситуація з громадянськими правами з 2022 року погіршилася, але реформи мають запевнити інвесторів у впорядкованому наступництві та довгостроковій стабільності, за умови, що Токаєв справді піде у відставку після закінчення терміну його повноважень у 2029 році. Крім того, у дедалі нестабільнішому світі, де навіть найрозвиненіші західні економіки несуть значні політичні ризики, західний капітал може розглядати виклики, що виникають через інституціоналізовану авторитарність, як просто черговий набір ризиків, з якими потрібно подолати труднощі», - резюмує автор матеріалу.

Спробу Казахстану перетворитися з нафтодержави на високотехнологічну середню державу, здатну процвітати в роздробленому світі, він називає малим, але не неможливим.

Політика