Кількість російських атак на медіа та журналістів у травні зросла майже втричі

02 червня 2026 р. 13:33

02 червня 2026 р. 13:33

Протягом травня 2026 року Національна спілка журналістів України зафіксувала 22 російські атаки на цивільних журналістів, редакцій та медійну інфраструктуру. Цей показник став найвищим від початку року та майже втричі перевищив дані за квітень (8 випадків). Про це повідомляє пресслужба Національної спілки журналістів України за результатами щомісячного моніторингу, інформує «Главком» .

Статистика за 2026 рік та динаміка обстрілів

Моніторинг організації охоплює виключно підтверджені випадки поранення журналістів, а також руйнування чи пошкодження редакційних офісів, житла та майна медійників внаслідок бойових дій.
Загалом за п’ять місяців 2026 року в Україні зафіксовано вже 60 верифікованих інцидентів. Динаміка по місяцях виглядає так:

• Січень – два випадки;
• Лютий – 10 випадків;
• Березень – 18 випадків;
• Квітень – вісім випадків;
• Травень – 22 випадки (абсолютний антирекорд року).

«За кожним із 22 кейсів, зафіксованих у травні, стоять людські історії. Це журналісти, які серед ночі вибігають до укриттів, втрачають домівки, редакції чи техніку, але продовжують працювати. Російський ракетний і дроновий терор має прямий вплив на українську медіасферу. Наше завдання – документувати ці наслідки, доносити правду про них міжнародним партнерам», – наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Головний чинник травневого стрибка

Визначальним чинником різкого зростання кількості злочинів проти преси стала масована комбінована атака Російської Федерації на Київ у ніч проти 24 травня.

Лише за одну цю ніч у столиці постраждали щонайменше десять медійних об’єктів. Повідомляється, що постраждали:

• офіси газет «20 хвилин» і «RIA плюс» у Тернополі, газети «Маяк» у Богодухові, філії «Суспільне Запоріжжя», газети «Промінь» у Сновську.
• редакції «Ґрати», «Реальної газети», «Шелтера», інформаційного агентства УНІАН, а також студії німецьких мовників ARD та Deutsche Welle.
• будівлі видавництва «Зоря» у Дніпрі та офіс Київської регіональної організації НСЖУ.

Втім, аналітики зазначають, що навіть без урахування цієї масштабної атаки, травень все одно продемонстрував би високий рівень небезпеки для медіа – 12 зафіксованих випадків у регіонах.

Якщо у квітні найбільше кейсів було зафіксовано на Дніпропетровщині, то в травні географічним епіцентром став Київ.

«Главком» писав, що внаслідок масованого нічного обстрілу Києва 24 травня руйнувань зазнала київська студія найбільшого німецького телерадіоконсорціуму ARD. Офіс європейського медіа , розташований у самому центрі української столиці, отримав серйозні пошкодження через падіння уламків та потужну вибухову хвилю. Повідомляється, що вибухова хвиля повністю розбила та вибила вікна, вирвала віконні рами та спричинила частковий обвал внутрішніх стін споруди. У приміщеннях зафіксовано масове знищення дорогого професійного телевізійного обладнання.

Нагадаємо, нічний обстріл столиці та Київщини 24 травня став одним із найважчих. Поки на Київщині фіксували прильоти експериментальних балістичних ракет «Орєшнік» по Білій Церкві, у самому Києві руйнувань та пошкоджень різного ступеня зазнали понад 50 локацій. Серед них – ринок на Лук'янівці, два житлові комплекси біля посольства США («Зелений острів-1» та «Зелений острів-2»), будівля посольства Азербайджану, а також Національний художній музей та музей «Чорнобиль» .

Політика