Антикорупційна стратегія. Заступник голови НАЗК розповів про норми, які уряд вичистив з проєкту

03 червня 2026 р. 18:33

03 червня 2026 р. 18:33

Законопроєкти про Антикорупційну стратегію №15230, підготовлений НАЗК та зареєстрований головою парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасією Радіною, і урядовий №15230-1 майже не відрізняються між собою. Таку думку висловив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Дмитро Калмиков. Про це йдеться у матеріалі « Главкома » « Антикорупційний євроремонт. Як Рада, НАЗК та уряд ліплять нову Стратегію ».

«Якщо порівнювати ці два законопроєкти, то текстово вони відрізняються між собою максимум на 1%. Це буквально 15-20 формулювань, з яких багатьох найбільше турбують ті, про які ви вже згадали. Щодо конкурсу на генпрокурора, то уряд не підтримав первинну ідею запровадження конкурсної процедури. За її результатами президенту надавалося б кілька найсильніших кандидатур, з яких він би він вносив на розгляд парламенту   найкращого, на його думку, кандидата», – зауважив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Дмитро Калмиков.

Дмитро Калмиков також звернув увагу, що поряд із пропозицією щодо конкурсного відбору генерального прокурора в проєкті була передбачена норма про висловлення йому недовіри. За його словами, нині Конституція фактично дозволяє парламенту висловити недовіру генпрокурору за будь-яких обставин, що створює ризики його безпідставного або політично вмотивованого звільнення.

«Наша ідея полягала в тому, щоб захистити генпрокурора від такого безпідставного або політично вмотивованого звільнення, закріпивши в законі про прокуратуру чіткий та вичерпний перелік підстав для звільнення. Це необхідно, аби він мав необхідний рівень незалежності, чітко розумів межі своєї роботи і підстав, за які його можуть звільнити. Ця ініціатива також не знайшла підтримки в уряді», – пояснив заступник голови НАЗК.

Калмиков зазначив, що до урядового проєкту також не увійшли ініціативи щодо запровадження конкурсу за участю міжнародних експертів для обрання керівника Національної поліції та вдосконалення процедури конкурсного відбору директора Державного бюро розслідувань.

Водночас в урядовому законопроєкті збереглися положення про проведення конкурсів на керівні посади в центральних і територіальних органах Національної поліції. За словами Калмикова, у перспективі це означатиме, що добір на всі керівні посади в поліції, включно з посадою самого керівника, здійснюватиметься за результатами конкурсних процедур, що має сприяти підвищенню рівня професійності та доброчесності керівного складу.

«У первинній редакції була також ініціатива щодо удосконалення конкурсу на директора Державного бюро розслідувань. На цьому, до речі, наголошувала Європейська комісія – і в бенчмарках, і в дорожній карті, і в звітах щодо Пакету розширення ЄС. Наскільки мені відомо, в редакцію урядового законопроєкту ця ініціатива також не потрапила», – підсумував Калмиков.

Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив та передав на розгляд Верховної Ради урядовий проєкт закону «Про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки». Він ґрунтується на базовому законопроєкті, розробленому Національним агентством з питань запобігання корупції, містить засади формування та реалізації державної антикорупційної політики на наступні пʼять років.

Як повідомлялося, рівень корупції у взаємодії громадян із владою в Україні за останні 17 років знизився майже вчетверо . Якщо у 2008 році такий досвід мали 67,8% українців, то у 2025 році цей показник становив 18,2%.

Політика