Кібератаки, дрони і залякування: що стоїть за діями Кремля у Балтії

04 червня 2026 р. 10:37

04 червня 2026 р. 10:37

За остання тижні поняття «повітряна тривога» стало для Литви таким же типовим, як «хакерська атака» і відображує напружену ситуацію в регіоні. Нещодавня масштабна кібератака на Литовське державне реєстраційне агентство , за якою можуть стояти російські хакери,  призвела до величезного витоку персональних даних громадян та жителів країни, серед яких втікачі з Росії та Білорусі. Для Вільнюса, Риги та Таллінна такі атаки є частиною психологічного тиску Москви на східний фланг НАТО, пише у своїй колонці на Euractiv журналіст Костянтін Еггерт.

«Путін зіткнувся з тим, що дедалі більше схоже на провал на українському фронті. На думку загалу, йому бракує ресурсів, щоб зробити щось значуще деінде. Але це не зовсім так. Політична коробка передач Путіна не має режиму зворотного ходу. Він ніколи не визнає помилок, а його навчання в КДБ дотримується методу дії, за яким, коли щось йде не так, потрібно створити нову кризу деінде, щоб відвернути увагу, а потім вимагати поступок для її вирішення. У гіршому випадку це дає Кремлю час; у кращому випадку це може призвести до певних поступок», - пише автор.

Він зазначає, що повномасштабне вторгнення в країни Балтії видається малоймовірним, оскільки Росія не зможе зібрати достатньо сил для такого наступу. Бліц-вторгнення російських військ через кордон теоретично можливе, але воно зустріне запеклий опір. Аналітики припускають, що в такому разі балтійським державам навіть не знадобиться допомога союзників, щоб відбити такий рейд.

Масовану ракетну атаку по країнах Балтії автор теж називає малоймовірним сценаріїєм. Хоча паніка у суспільства була б головною метою такої атаки, і вона також стала б випробуванням рішучості та внутрішньої злагодженості НАТО, але це було б дуже ризикованим кроком.

«Батальйони передової присутності НАТО розгорнуті в усіх трьох балтійських країнах. Такий удар безпосередньо загрожуватиме військовому персоналу союзників і буде не меншим, якщо не більшим, актом війни, ніж будь-який транскордонний рейд. НАТО доведеться нав'язати військові витрати Росії, а її сильно мілітаризований анклав Калінінград стане головною мішенню для союзної блокади», - припускає журналіст.

Він додає, що це, звісно, один із найімовірніших варіантів почати війну РФ з НАТО, але Путін роками уникав такого кроку, оскільки існує великий ризик програти.

«То чому ж Кремль посилює регіональну напруженість, якщо він не готується до військової операції? Можливо, Едвард Лукас, директор новоствореного Балтійського міжнародного центру безпеки, має рацію у своїй оцінці: «Цей піар-наступ, як і вторгнення дронів, є самоціллю. Він має на меті підірвати військову рішучість союзників, посіяти сумніви та страх серед населення та допомогти проросійським політичним силам у Європі закликати до поступок режиму».  Якщо так, то ця війна триватиме доти, доки нинішній режим правитиме Росією», - підсумовує Еггерт.

Politico раніше писало, що Росія намагається перетворити серію інцидентів із бойовими дронами над країнами Балтії на політичну кризу між Україною та одними з її найвідданіших союзників. Однак, поки що ці спроби провалюються.

Водночас НАТО уже заявило, що посилить оборону свого східного флангу за допомогою нової структури, яка має забезпечити швидке перекидання військ до Латвії та Естонії у разі війни з Росією. Це має компенсувати обмежену стратегічну глибину регіону та його вразливість.

Політика