День журналіста в Україні: як змінилося свято під час війни та скількох медійників убили ЗС РФ

06 червня 2026 р. 10:03

06 червня 2026 р. 10:03

6 червня в Україні відзначають День журналіста. В умовах повномасштабної війни це професійне свято набуло особливого, трагічного змісту. Воно дедалі частіше асоціюється не лише з урочистими заходами та відзнаками, а й із пам’яттю про медійників, які загинули під час виконання професійного обов’язку або стали на захист країни на лінії фронту.

Так, станом на травень цього року, з початку повномасштабної війни російські окупанти вбили щонайменше 150 українських медійників. Крім того, близько 26 цивільних українських журналістів наразі перебувають у російському полоні.

Фокус зібрав усю інформацію про це професійне свято, а також, посилаючись на дані Національної спілки журналістів України та Інституту масової інформації, сформував перелік медійників, які загинули під час війни та тих, хто досі залишається в неволі.

День журналіста — що відомо про це свято та коли його почали відзначати в Україні

У 2026 році День журналіста в Україні припадає на суботу, 6 червня. Загалом, це професійне свято присвячене людям, які щодня працюють з інформацією, виїжджають на події, перевіряють факти та формують новинну картину країни. Важлим це свято є тому, що журналістика — є основою демократично суспільства.

Як йдеться в матеріалі медіапорталу Spec Kor, українська дата свята безпосередньо пов’язана з знаковою подією — 6 червня 1992 року Спілку журналістів України офіційно прийняли до Міжнародної федерації журналістів. Саме тоді українська журналістика отримала міжнародне визнання та підтвердила своє місце у світовій професійній спільноті після здобуття незалежності.

Однак офіційний статус професійне свято набуло у 1994 році. Тоді перший президент незалежної України Леонід Кравчук підписав відповідний указ після ініціативи учасників Першого всеукраїнського з’їзду редакторів газет і журналів. Відтоді 6 червня закріпилося як щорічна дата вшанування працівників медіа.

Що цікаво, це свято об’єднує широкий спектр професій. Зокрема, вітання приймають журналісти, редактори, оператори, фотографи, телевізійники, радіоведучі, коректори, монтажери та продюсери — усі, хто бере участь у створенні новин і репортажів, що щодня доходять до аудиторії.

Чому День журналіста має особливе значення для України

Повномасштабна війна, що розпочалася у 2022 році, змінила життя українців і сам підхід до багатьох професій. Частина людей залишила цивільну роботу та долучилася до захисту країни, інші почали використовувати свої навички там, де вони були найбільш потрібні. Журналістика не стала винятком — вона швидко перейшла в умови постійного ризику та роботи на межі безпеки.

Українські журналісти дедалі частіше працюють у прифронтових районах, щоб показувати реальний перебіг подій і документувати те, що відбувається під час війни. Водночас багато медійників залишаються у містах і щодня продовжують інформувати суспільство, попри обстріли та загрозу для життя.

Після 2022 року День журналіста в Україні набув особливого значення. Це свято вже не обмежується професійними привітаннями. Воно стало нагадуванням про відповідальність медіа, ціну правди та роботу людей, які щодня ризикують собою, щоб суспільство отримувало реальну інформацію про війну і події в країні.

"Робота журналіста в Україні під час війни — це не лише фіксація подій, а й документування воєнних злочинів, які стають доказами на міжнародних судових майданчиках. Репортажі з фронту, фото зі зруйнованих міст, свідчення вцілілих — усе це формує глобальну картину подій і впливає на рішення світових лідерів та організацій", — пише медіапортал Spec Kor.

Скільки журналістів загинули через війну проти РФ

Як йдеться в статті Національної спілки журналістів України станом на 11 травня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну загинуло щонайменше 150 медійників. Із них 21 — це журналісти, які загинули під час виконання професійних обов’язків, 10 — цивільні медійники, ще 119 — представники медіа, які стали на захист України у лавах Сил оборони.

Цивільні медійники, які загинули під час виконання професійних обов’язків

Журналісти, які загинули не під час виконання професійних обов’язків

Журналісти, які загинули під час військової служби

Крім того, були й журналісти, медійники, фотографи, оператори, редактори та інші представники медіасфери, які загинули безпосередньо на лінії фронту або під час виконання бойових завдань. Значна частина з них після початку повномасштабного вторгнення взяла до рук зброю та стала до лав Сил оборони України, інші продовжували документувати війну, працювати в пресслужбах чи забезпечувати інформаційний фронт. Усіх їх об’єднувала відданість своїй справі, прагнення захищати Україну та готовність ризикувати власним життям заради свободи й незалежності держави.

Зокрема, внаслідок російської агресії загинули: Сергій Пущенко, Віктор Дудар, Олександр Литкін, Олексій Чернишев, Олег Якунін, Олександр Коцуконь, Юрій Олійник, Сергій Заїковський, Денис Котенко, Максим Мединський, Олександр Махов, Євген Старинець, Костянтин Кіц, Роман Жук, Віталій Дерех, Олексій Чубашев, Абдулкарім Гуламов, Микола Рачок, Олексій Юрченко, Олег Шемчук, Дмитро Шиповський, Юрій Лелявський, Сергій Силкін, Василь Яворський, Андрій Загоруйко, Владислав Дзіковський, Антон Коломієць, Олександр Кузенков, Євген Гулевич, Дмитро Кудрявцев, Ігор Терьохін, Павло Тимошенко, Сергій Клименко, Олексій Борис, Олексій Ольховик, Ярослав Шапочка, Олександр Цахнів, Андрій Бойко, Дмитро Сірик, Олександр Бондаренко, Володимир Мукан, Денис Кривий, Іван Кузьмінський, Євген Осієвський, Віктор Петров, Петро Цурукін, Роман Чорномаз, Іван Шульга, Антон Клітний, Максим Шварцман, Костянтин Гнітецький, Дмитро Рибаков, Ігор Захаров, Дмитро Сінченко, Андрій Кришталь, Тарас Давидюк, Дмитро Яременко, Олександр Попов, Олексій Андреєв, Денис Яцюк, Ігор Малахов, Роман Ряжських, Максим Кривцов, Володимир Петренко, Антон Яковенко, Олесь Самчук, Микола Оранський, Андрій Топчій, Алла Пушкарук, Юрій Сілюк, Олександр Машлай, Ірина Цибух, Арсен Федосенко, Олександр Клименко, Олексій Сапуга, Володимир Чернишов, Андрій Бучак, Богдан Затула, Олег Сарело, Павло Пархоменко, Павло Присяжнюк, Станіслав Житницький, Богдан Маркевич, Ярослав Левицький, Дмитро Богуславський, Мирослав Кулик, Андрій Андросович, Антон Вовк, Руслан Ганущак, Богдан Заяць, Юрій Кірпік, Артур Шибалов, Кирило Полікевич, Дмитро Бєндіков, Богдан Лисенко, Володимир Коцур, В’ячеслав Кобржицький, Василь Довбуш, Максим Неліпа, Петро Черних, Кшиштоф Гожелак, Владислав Волобоєв, Олександр Голяченко, Денис Пономаренко, Богдан Будай, Олександр Урванцев, Вадим Підлипенський, Костянтин Гузенко, Антон Бондаренко, Василь Хомко, Костянтин Штифурак, Лана Чорногорська, Юрій Мігашко, Володимир Сінійчук, Сергій Фісун, Володимир Фоміченко-Закуцький, Артур Петров, Євгеній Соловей, Вікторія Боброва.

Українські журналісти у полоні РФ — хто з медійників перебуває в неволі

Ба більше, частина українських журналістів і медійників станом на кінець травня 2026 року продовжує перебувати в російському полоні. Більшість із них були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях України, насамперед у Криму, а також у захоплених районах Запорізької та Херсонської областей. Значна частина полонених — громадянські журналісти, які документували порушення прав людини, висвітлювали репресії окупаційної влади або працювали в незалежних медіа.

За даними Інституту масової інформації, станом на 25 травня 2026 року в російському полоні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників та один журналіст, який після початку війни долучився до Сил оборони України. Частину з них окупаційна влада утримує за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі, шпигунстві чи диверсійній діяльності. Деякі журналісти перебувають у неволі ще з 2016 року.

Серед українських медійників, які залишаються в російському полоні, є:

Окремо серед полонених українських медійників є журналіст, який після початку повномасштабного вторгнення став на захист країни у складі Сил оборони України. Йдеться про телеоператора Миколаївської філії "Суспільного мовлення" Василя Філімона, який потрапив у російський полон 15 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині та досі незаконно утримується російською стороною.

Нагадаємо, що 3 вересня 2025 року під час бойових дій загинув військовослужбовець та журналіст Олександр Голяченко . До повномасштабної війни він кілька років працював у редакції "Київ FM".

Також Фокус писав, що на російсько-українській війні загинув спортивний журналіст та телеведучий Володимир Коцур , який захищав Україну з початку повномасштабного вторгнення.

Політика