Бюджетний шпагат 2026: додаткові податки та неефективні видатки

08 червня 2026 р. 13:23

08 червня 2026 р. 13:23

Держбюджет періоду повномасштабного вторгнення є хронічно дефіцитним і складним. Ми маємо критичну залежність від траншів міжнародних донорів, абсолютну більшість власних податків і зборів ( більш як 2 трлн грн щорічно) витрачаємо на сектор оборони та безпеки. За таких умов логіка дій Кабміну мала би бути чіткою: максимальна економія кожної гривні, жорстка адресність соціальних видатків і підтримка бізнесу, що генерує податки . Проте реальність останніх років демонструє дивовижний парадокс: з одного боку, Міністерство фінансів і Верховна Рада посилюють тиск на легальний сектор економіки — підвищують військовий збір до 5% і продовжують його на три роки після скасування воєнного стану, повертають перевірки тощо. З іншого боку, уряд ухвалює рішення про виділення десятків мільярдів гривень на неадресні соціальні програми, де гроші роздаються «всім підряд».

«Гелікоптерні роздачі» мільярдів

У Меморандумі з МВФ зазначено: фіскальний підхід має бути збалансованим. Якщо держава збільшує податковий тиск на бізнес, вона одночасно зобов'язана раціонально використовувати кошти й забезпечувати жорстку адресність соціальної підтримки, тобто допомагати лише тим, хто без цієї допомоги просто не виживе.

Натомість Кабінет міністрів, окрім важливих і корисних програм на кшталт єВідновлення, єРобота, «Кредити 5–7–9», єОселя, страхування воєнних ризиків, запускає й роздачі коштів на близько 45 млрд грн на рік.

Альтернативна математика

Коли бізнес бачить такий розподіл ресурсів, у нього виникає логічне запитання: навіщо ми платимо підвищені податки й у повному обсязі?. Особливо цинічно це виглядає на тлі хронічного недофінансування програм, які справді мають економічний мультиплікатор і здатні рятувати українську економіку.

Провідні економічні аналітичні центри країни запропонували , як можна було б розпорядитися цими 45 млрд грн із реальною користю для держави)

Адресна допомога замість роздачі всім. Замість того, щоб роздавати «Зимову тисячу» всім, ці 17 млрд грн варто спрямувати на найменш захищені домогосподарства (ВПО, багатодітні родини, сім’ї загиблих героїв).

Порятунок інвестицій і бізнесу. За оцінками Мінекономіки, для запуску повноцінного механізму страхування воєнних ризиків, який дасть можливість залучити приватних іноземних інвесторів і відновити зруйновані малі та середні підприємства, потрібно щонайменше 5 млрд євро на рік. Перерозподіл коштів із роздач населенню чи кешбеку на воєнне страхування або компенсації малому бізнесу, що зупинився через бойові дії, міг би згенерувати тисячі робочих місць і мільярдні податкові надходження у майбутньому.

Рекомендації експертної спільноти

Видатки на соціальні потреби і так зросли на 47,6 млрд грн порівняно з минулим роком і становлять 468,5 млрд грн. На сьогодні в Україні вже функціонують цільові програми з доведеною економічною ефективністю, які демонструють високий мультиплікатор і стимулюють внутрішній попит, про які йшлося вище.

Водночас фінансування різних програм без урахування реального майнового стану отримувачів формує викривлені економічні стимули та нівелює мотивацію легального бізнесу до детінізації. Тож провідні економічні аналітичні центри пропонують Кабінету міністрів і парламенту спробувати реалізувати перелічені нижче заходи.

Запровадити обов'язкову верифікацію доходів і майнового стану для учасників усіх програм масової соціальної підтримки. Процедуру доцільно реалізувати на базі наявної цифрової інфраструктури (сервісу «Дія» та відповідних державних реєстрів), забезпечивши спрямування коштів виключно найвразливішим верствам населення.

Спрямувати зекономлені кошти від зазначених вище програ м на капіталізацію програм страхування воєнних ризиків для суб'єктів малого, середнього та великого підприємництва, які безпосередньо забезпечують збереження та створення робочих місць.

Запровадити щоквартальну публічну звітність Міністерства економіки та Міністерства соціальної політики щодо результативності державних програм підтримки із застосуванням чітких, вимірюваних KPI та незалежної верифікації даних.

***

У період тривалої війни на виснаження макроекономічна стабільність держави безпосередньо залежить від жорсткої фінансової дисципліни. Подальше поєднання посиленого фіскального навантаження на реальний сектор економіки з неефективним розподілом бюджетних коштів створює значні ризики для фінансової системи та стабільності взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями.

Політика