Референдум про курс чи справжні вибори: чому перемога Пашиняна не знімає питань до демократії

10 червня 2026 р. 21:04

10 червня 2026 р. 21:04

Парламентські вибори у Вірменії сприймалися не лише як боротьба партій за владу, а майже як референдум про майбутній курс країни. На одному боці був Нікол Пашинян із його прозахідним поворотом і зближенням із ЄС, на іншому – відкрито проросійські сили, які пропонували повернення до старої орбіти впливу. Саме тому перемога Пашиняна швидко стала для Брюсселя зручною політичною історією. Але вибори не перестають бути виборами лише тому, що на них вирішується геополітичний напрямок. Чесність процедури, рівність умов, відсутність тиску і довіра до підрахунку голосів залишаються не менш важливими, ніж відповідь на питання "Європа чи Росія".

Про це пише РБК.

Перемога прозахідного Пашиняна зміцнила зовнішньополітичний розворот Вірменії у бік ЄС, проте європейський курс не дорівнює автоматичній появі демократії.

У день виборів Слідком Вірменії повідомив про відкриття 59 кримінальних справ за звинуваченнями у порушеннях, пов'язаних із виборами. А наступного дня МВС країни заявив, що під час голосування було зафіксовано 619 повідомлень про порушення: випадки подвійного голосування, порушення таємниці голосування, перешкоджання здійсненню виборчих прав, підкуп виборців та втручання у виборчий процес. Станом на ранок 8 червня затримали 18 осіб, а ще 322 звіти про порушення перебувають на стадії перевірки. Серед сотень затриманих не було жодного представника провладних сил.

Незалежна спостережна місія The Independent Observer Alliance, спостерігачі якої відвідали 1 906 з 2 005 виборчих дільниць, зафіксували: проблеми були виявлені на 44% виборчих дільниць, тобто, на кожній другій, що погано узгоджується з образом "демократичного" голосування. Ще одна місцева місія спостереження "Айакве" зафіксувала: у виборчих списках були померлі люди.

Згідно з попередньою заявою Парламентської асамблеї ОБСЄ (OSCE PA) за підсумками спостереження за парламентськими виборами у Вірменії: "Кампанія мала вкрай конфронтаційний характер, супроводжувалася риторикою, що сіє ворожнечу, і відзначена обинуваченнями у підкупі виборців та інших порушеннях виборчого законодавства, що призвело до численних кримінальних справ проти опозиційних кандидатів та активістів".

А спеціальний координатор і керівник короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ Фарах Карімі заявила: "Концентрація арештів і кримінальних переслідувань щодо опозиційних діячів сприяла формуванню уявлення про вибіркове правосуддя, в той час як поляризований інформаційний простір, підбурювальна риторика, дезінформація, а також постійний зовнішній тиск підірвали демократичну стійкість Вірменії та цілісність суспільних дебатів".

На тлі перелічених фактів позиція ЄС щодо Вірменії виглядає абсурдно. Так, 8 червня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн привітала Нікола Пашиняна з перемогою і додала: "Ми високо цінуємо наше партнерство з демократичною Вірменією, яка все більше зближується з Європою ". За такої кількості порушень називати ці вибори "демократичними", звучить як глузування.

Вірменські вибори показали небезпечну підміну: геополітичний результат почали сприймати як доказ демократичності процесу. Але перемога прозахідної сили не може автоматично закривати питання про порушення, тиск на опозицію чи вибірковість правосуддя. Якщо ЄС хоче підтримувати Вірменію як партнера, він має відрізняти стратегічний курс від якості виборів. Інакше демократія перетворюється на відповідь у зовнішньополітичному тесті, де правильний варіант – Європа, а все інше відсувається на другий план.

Політика