Наступна зима може стати вирішальним випробуванням для України — аналітик

11 червня 2026 р. 13:20

11 червня 2026 р. 13:20

Ситуація в Україні демонструє дві діаметрально протилежні крайнощі: з одного боку ситуація на фронті демонструє відновлення відносної переваги України, а з іншого внутрішня політична система зайшла в глибоку кризу, пише в матеріалі для журналу Diplomaatia Міжнародного центру оборони та безпеки Естонії словацький аналітик та колишній дипломат Балаж Ярабік.

Автор зазначає, що після відходу з політичної верхівки Андрія Єрмака політична система України стала більш фрагментованою, але все ще залишається президентоцентричною. Тепер влада працює через більш переговорні механізми, а поточне антикорупційне розслідування зберігає серйозний потенціал для впливу.

«Наступник Єрмака, Кирило Буданов, сигналізував про більшу гнучкість щодо врегулювання, ніж офіційна лінія, водночас залишаючись інституційно закріпленим у рамках президентської системи. Очікування щодо найближчого врегулювання  і виборів зменшилися, особливо після війни в Ірані. Київ зараз готується до того, що війна триватиме щонайменше до 2026 року. Цей відхід від політичної кінцевої гри стабілізував систему в короткостроковій перспективі, але ціною зростання інституційної напруги», - пише Ярабік.

Натомість на зовнішньополітичному полі Україна стабілізувалась – шлях до ЄС майже відкритий. Відповідно асиметрія стає все більш вираженою: Україна стабілізується зовні, тоді як внутрішній тиск зростає.

Напруги додає складна система в енергетиці, яка сильно постраждала від російських атак. Напередодні наступної зими Київ все частіше розглядає найближчі місяці як вікно для забезпечення принаймні часткової домовленості у формі енергетичного припинення вогню. Це створює подвійну динаміку в позиції України: зростання впевненості, що випливає з бойової стійкості, у поєднанні з терміновістю, зумовленою обмеженнями інфраструктури.

Водночас аналітик вказує, що через тривалість війни будь-яке остаточне врегулювання, найімовірніше, буде наслідком кумулятивного виснаження, а не явної військової перемоги : «У цьому контексті баланс стійкості за фронтом стає таким же вирішальним, як і події на полі бою», - вказує він.

Хоча зміни в оточенні президента Володимира Зеленського були формальними, але вони вплинули на внутрішній баланс сил. Та й загалом відхід Єрмака не спричинив ширшої політичної перебудови.

Позиція Буданова насправді є більш обмеженою, ніж це випливає з його офіційної ролі. Йому не вдалося сформувати повністю лояльну команду в офісі і він покладається на персонал, успадкований від попередника. Відповідно вплив Буданова значною мірою залежить від координації з Давидом Арахамією як щодо парламентських голосувань, так і щодо переговорного процесу. Його політичний вплив  полягає у напівнезалежному публічному голосі, що проявилося в серії інтерв’ю, в яких він відхилився від офіційної риторики щодо перспектив урегулювання, війни з використанням дронів і навіть питань, пов’язаних із церквою.

Паралельно парламентська фракція «Слуга народу» більше не має стабільної більшості, і результати законодавчої діяльності залежать від ситуативних коаліцій. Зовнішні фінансові умови — пов’язані зі структурною залежністю України від фінансування ЄС — залишаються ключовим дисциплінуючим механізмом.

А от діяльність антикорупційних органів має значний потенціал для дестабілізації і будь-яка серйозна справа, пов’язана з Андрієм Єрмаком, матиме наслідки, що поширюватимуться аж до президентського рівня.

Економічний тиск всередині країни посилює невдоволення громадськості — постійна інфляція, особливо в секторах енергетики, продовольства та палива призводить до того, що люди обмежуть витрати до базових.

Затримки у прийнятті рішень на центральному рівні — особливо щодо децентралізації, закупівель та підготовки до зими — викликають дедалі більшу стурбованість у експертів галузі. Поки місцева влада та приватні компанії діють швидше, центральна координація відстає, що підвищує ризик пропустити критичний період підготовки до наступної зими.

Низка подій також свідчать про глибоко вкорінені системні проблеми. Зокрема в обігу залишається велика кількість необлікованої зброї, а кількість насильницьких інцидентів  значно зросла.

Додатковими факторами стресу є тривале психологічне напруження, зловживання алкоголем та наркотиками, пов’язане з умовами перебування на передовій, а також еволюція злочинної діяльності, така як шахрайські мережі.

Внутрішня ситуація в ЄС також стає чіткішою — скептицизм щодо вступу України в Союз виявляється все відкритіше, зміщуючи дискусію від швидкого вступу до поетапної, умовної інтеграції.

Політика