На війні поліг командир механизованої роти з Києва. Згадаймо Дмитра Братицю

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

На війні поліг командир механизованої роти з Києва. Згадаймо Дмитра Братицю

13 червня 2026 р. 09:17

13 червня 2026 р. 09:17

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Братицю.

28 травня 2026 року Київ попрощався із командиром механізованої роти Дмитром Братицею. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на Дарницьку РДА .

Дмитро Братиця народився 27 жовтня 1986 року. Навчався у ліцеї №267, а згодом, паралельно із навчанням у вечірній школі, здобув фах кухаря.

Майже 18 років свого життя присвятив кулінарній справі. Він щиро любив свою роботу, готував із душею, ділився досвідом і дарував людям тепло через свою працю.

У 2023 році Дмитро став на захист України. Після проходження навчання отримав звання молодшого лейтенанта та проходив службу у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького.

Навесні 2025 року Братиця був призначений командиром механізованої роти

Навесні 2025 року був призначений командиром механізованої роти.

Рідні та близькі згадують Дмитра як відкриту, щиру, життєрадісну й відповідальну людину, люблячого чоловіка та турботливого батька.

Дарницька громада попрощалася із Захисником України Дмитром Братицею

Прощання із захисником України Дмитром Братицею

Поховали воїна 28 травня 2026 року. У Дмитра Братиці залишилися дружина, 11-річний син Артем, мама, тато та брат.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.