Рукописи не горять. Їх навіть у макулатуру не приймають…

14 червня 2026 р. 13:09

14 червня 2026 р. 13:09

Так буває іноді, що історія самого рукопису не менш цікава, ніж книга…

Мова про нещодавно видану працю Тимофія Бридуна «Полтавський повіт». Автор змінив багато професій і місць проживання (не завжди зі своєї волі), у свої 60 років був засуджений на 10 років таборів ГУЛАГу в Сибіру як «ворог народу», які відсидів «від дзвінка до дзвінка». Звідти пішки повернувся до Полтави (бо йому з табору не дали жодного документа), де дізнався, що його сім’я у Львові.

На початку ХХ століття Бридун працював статистиком у губернському земстві Полтави, системно об’їжджав населені пункти Полтавського повіту Полтавської губернії й збирав та систематизував різноманітну інформацію. Звіти, звісно, здавав начальству. Утім, вирішив, що відомості можуть бути цікавими широкому загалу, тому писав рукописи. Але з невідомих причин їх так і не видав.

Після смерті Тимофія Бридуна його папери — рукописи, листування, записи — зберігалися у його старшого правнука, який жив у Києві. У того теж десятиліттями не доходили руки розібратися з доробком прадіда, а це був мішок із паперами кілограмів так на 25. Тож на початку 90-х років його підприємлива дружина здала все те у макулатуру в обмін на мило, туалетний папір, шампунь…

Велика родина була в шоці від такого вчинку, але нічого вдіяти не могла й змирилася з втратою. Та приймальник макулатури був, вочевидь, мудрою людиною, тож зрозумів цінність того, що потрапило йому до рук, і відніс рукописи до Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, де вони й чекали свого часу.

Рукопис Тимофія Бридуна «Місто Хорол та його повіт» відомий хорольським і полтавським краєзнавцям не одне десятиліття. Завдяки їхній небайдужості з рукопису Бридуна виготовляли фото- та машинописні копії, навіть було укладено географічний та іменний покажчики. Але текст не був відомий широкому колу читачів. Тож була створена ініціативна група, до складу якої увійшли професор кафедри всесвітньої історії, релігієзнавства і методик їх викладання Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка, членкиня Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) Ірина Петренко; магістр історії та археології, член НСКУ, вчитель історії у селі Горошине Микола Костенко та краєзнавець, вчитель історії і географії з міста Хорол Андрій Козлов. Було вирішено повністю опублікувати рукопис, зробити до нього коментарі й примітки та додати світлини. А також знайти благодійників на видання.

Інформацію про презентацію книги Тимофія Бридуна «Місто Хорол та його повіт», що відбулася торік у Полтавській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. І. Котляревського, випадково побачила в Інтернеті його праправнучка, яка проживає в Ізраїлі, котра й розповіла про це своїй родичці. Тому правнучка Тимофія Бридуна Ольга Бриндальська, викладачка фортепіано Київської дитячої музичної академії ім. М. Чембержі, розшукала Ірину Петренко.

Нещодавно у Полтавському державному аграрному університеті відбулася презентація ще одного опублікованого рукопису Тимофія Бридуна «Полтавський повіт», який теж тривалий час зберігався в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Книга містить детальні описи найбільших сіл повіту — історію їхнього заснування від XVIII століття до початку більшовицької епохи, біографічні довідки про згадані постаті, іменний та географічний покажчики, тематичні ілюстрації. У виданні йдеться про території нинішніх Полтавської, Диканської, Чутівської, Новосанжарської, Решетилівської, Мачухівської та Шишацької громад.

Ірина Петренко знову взяла на себе тягар пошуку коштів на книжку. Проспонсорували видання відомі фермери Полтавщини, приватні особи. І книга вже живе своїм життям. На презентацію приїздила зі столиці й Ольга Бриндальська.

До слова, вже готується до друку й третій рукопис Тимофія Бридуна — спогади про Миколу Васильовича Гоголя від його сестри Ольги. Останні 10 років її життя Тимофій Бридун був її особистим лікарем (він мав іще й фах фельдшера). Тож вона дуже багато розповідала йому про брата-письменника і їхній рід.

Політика