В Раді Європи розкритикували низку норм Цивільного кодексу Стефанчука, хоча той говорив про протилежне

14 червня 2026 р. 15:02

14 червня 2026 р. 15:02

Хоча спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук днями заявив, що проєкт нового Цивільного кодексу України, який розкритикували у суспільстві, і до якого депутати подали 15 тисяч поправок , отримав «загалом позитивний правовий висновок Ради Європи», на практиці відгук  Відділу співробітництва з питань свободи вираження поглядів Департаменту демократичних інститутів та свобод Ради Європи є не зовсім схвальним та містить серйозні зауваження, пише YouControl.

Аналітики компанії проаналізували висновок Ради Європи щодо законопроєкту № 15150 та відмітили, що європейські правники виявили чимало проблем, зокрема, щодо питання відкритих даних, роботи сервісів перевірки бізнесу та публічних розслідувань.

Європейські експерти вказали, що примус збирати дані лише «за згодою» людини заблокує роботу платформ відкритих даних, зупинить журналістські розслідування, паралізує контроль за корупцією та будь-який пошук інформації у відкритих джерелах.

Зауваження стосується статті 336, яка запроваджує поняття «право на цифровий особистий простір (цифрову приватність)», до якого в законопроєкті зарахували фактично все. У РЄ виступили на захист вільного збору відкритих даних.

«Право на приватність» для юридичних осіб як у людей в Європі теж назвали абсурдним — компанія є штучно створеною структурою, а не живою людиною. Збір відкритих даних про них потрібен банально для ведення державних реєстрів, перевірки бізнес-партнерів перед угодами та боротьби з корупцією.

Розкритикували в Раді Європи і статтю 328, яка передбачає «право на забуття». Там вказали на практику Європейського суду з прав людини та підкреслили, що бажання когось викреслити дані про себе з історії має чітко балансуватися з правом суспільства знати правду про минулі події, зокрема через цифрові та газетні архіви. В іншому випадку це є способом стерти дані про себе для недоброчесних осіб, як-от підсанкційних осіб та компаній з поганим минулим.

У висновку експерти неодноразово вказували, що в законопроєкті катастрофічно бракує винятків для чиновників, політиків та інших впливових діячів, чиє життя та робота мають підлягати значно суворішому контролю з боку суспільства, ніж життя звичайних громадян. Також у проєкті кодексу «забули» прописати винятки для журналістської діяльності та обов'язкового публічного відкриття даних.

Відповідно, в Раді Європи закликали доопрацювати низку статей перед ухваленням закону:

• запровадити законні підстави для роботи з інформацією замість безальтернативного правила «за згодою»;
• чітко прописати винятки для боротьби з корупцією, журналістської роботи, публічних розслідувань та ведення реєстрів;
• впровадити анти-SLAPP механізми для надійного захисту журналістів та активістів від судового цькування й залякування безпідставними позовами.

Як зазначають в YouControl, спроба ухвалити новий Цивільний кодекс України під виглядом  «євроінтеграційного оновлення» є кроком назад та більше схоже на спробу легалізувати інструменти для закриття даних і приховування з публічного поля інформації про корпоративні злочини та різні правопорушення. Якщо Верховна Рада не дослухається до зауважень і прийме ці зміни, а президент підпише законопроєкт, то він автоматично стане співучасником згортання реформ перед українським суспільством та міжнародними партнерами.

Як вказують аналітики Громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник та Ірина Федорів, нова редакція Цивільного кодексу змінює базову логіку права власності: від можливості повернути вкрадене — до юридичного закріплення його втрати. Про те, як саме це працюватиме, вони пояснюють у статті « Як узаконити вкрадене: нова версія Цивільного кодексу ».

Політика