Після Ірану Трамп знову зосередився на війні в Україні. В Європі бояться зриву своєї стратегії

16 червня 2026 р. 10:46

16 червня 2026 р. 10:46

Високопосадовці Європи побоюються, що президент США Дональд Трамп після оголошеного завершення війни з Іраном може спробувати повернути собі контроль над мирними переговорами щодо війни в Україні та залишити їх на узбіччі і зірвати їхню стратегію максимального тиску на Росію та повної підтримки України, пише Politico .

Видання зазначає, що союзники Києва хочуть, щоб Сполучені Штати приєдналися до їхньої стратегії максимального тиску на Росію, але незрозуміло, чи підтримує це Трамп. При цьому вони намагатимуться уникати конфлікту із Трампом на саміті G7. Після прибуття до Франції президент США уже пообіцяв використати свої повноваження для врегулювання війни в Україні, але ці слова не заспокоїли, а навпаки — збентежили союзників Києва.

Питання війни в Україні сьогодні обговорюватимуть на двогодинній зустрічі G7 із президентом України Володимиром Зеленським . Останній неодноразово заявляв, що участь США у переговорах залишається ключовою для припинення війни, а після розмови із Трампом у понеділок сказав, що були «гарні ідеї, які могли б допомогти наблизити мир».

Але для європейців заява Трампа в понеділок про те, що він бачить спосіб «щось зробити» — після того, як у неділю він відповів на дзвінок від російського президента Владіміра Путіна — ризикує знову залишити їх осторонь.

«Правильний вид переговорів – це переговори, в яких Україна та Росія сидять за столом, а європейці та американці – поруч», – сказав президент Франції Емануель Макрон в інтерв’ю каналу TF1 у понеділок.

За словами анонімних високопосадовців ЄС, взявши на себе основний тягар підтримки України у війні, лідери ЄС прагнуть згуртувати США навколо спільної лінії у будь-яких майбутніх переговорах з Росією.

«Важливо, щоб інші країни G7, зокрема Сполучені Штати… не погіршували свою позицію щодо України», – заявив минулого тижня журналістам чиновник з офісу Макрона.

Однак, ще до початку серйозних переговорів, Трамп дав європейській стороні привід для занепокоєння, починаючи з тривалої телефонної розмови з Путіним 14 червня.

«Вчора у нас відбулася дуже гарна розмова з президентом Зеленським і президентом Путіним, і я бачу, що, можливо, ми можемо щось там зробити. Я думаю, що вони обидва дуже відкриті до цього», – сказав після неї Трамп.

Посилюючи занепокоєння Європи, помічник президента Путіна Юрій Ушаков заявив, що призначені Трампом переговірники щодо України, Стів Віткофф та Джаред Кушнер, найближчим часом знову відвідають Москву. Водночас до Києві вони досі не доїхали — з квітня візит переносили кілька разів.

У вівторок у дискусіях на саміті G7, ймовірно, домінуватимуть два питання: як переконати Путіна серйозно вести переговори щодо миру та хто має вести переговори від імені союзників України.

По-перше, ЄС планує найближчими тижнями завершити розробку 21-го пакету санкцій проти Росії, який передбачає обмеження тіньового флоту нафтових танкерів країни та збереження цінового обмеження на закупівлю російської нафти.

Але дуже мало сигналів, що Сполучені Штати, які послабили енергетичні санкції проти Росії на тлі різкого зростання світових цін на нафту, хочуть наслідувати цей приклад або взагалі виділяти додаткові кошти для підтримки воєнних зусиль Києва.

Інше гостре питання — хто має очолювати будь-які майбутні переговори та який підхід до них слід застосувати. Зеленський наполягав на нещодавніх зустрічах з лідерами ЄС, що Європа має бути за столом переговорів не як посередник, а як союзник із спільними інтересами.

Європейські та українські чиновники заявили напередодні саміту G7, що хочуть залучити США до своєї спільної переговорної позиції, відмовившись від будь-яких пропозицій щодо того, що Київ має поступитися територією.

Німеччина, Франція та Велика Британія минулого тижня зробили перші нерішучі кроки до прямої взаємодії з Москвою, відправивши своїх посланців для переговорів із заступником міністра закордонних справ Михайлом Галузіним. Вони повторили вимоги ЄС щодо повного та негайного припинення вогню, надійних гарантій безпеки для України та використання нинішньої лінії зіткнення як відправної точки для будь-яких переговорів.

Але Трамп може не поділяти погляду Європи на те, як мають проходити переговори, або навіть не хотіти, щоб бона була присутня за столом переговорів.

Політика