Чому Лукашенка раптом "полюбив" Україну: експерт назвав 5 прихованих причин

17 червня 2026 р. 04:18

17 червня 2026 р. 04:18

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар назвав п'ять причин, через які самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенко раптово пом'якшив тон щодо України — від кризи в російській економіці до інтересів Китаю в регіоні.

Свої висновки аналітик опублікував у Facebook.

Російська економіка тягне Мінськ на дно

"Російська економіка йде на дно й тягне туди ж білоруську", — зазначив експерт.

За даними Гончара, у першому кварталі 2026 року сповільнення в Росії негативно вплинуло на білоруське виробництво та експорт, понад дві третини якого зав'язані саме на російський ринок. Водночас росіяни не можуть вчасно платити за білоруську продукцію, вимагають знижок і відстрочок платежів.

Залежність від російської логістики

Також Мінськ потребує диверсифікації зовнішньої торгівлі, оскільки після втрати доступу до балтійських та українських маршрутів Білорусь фактично повністю залежить від російської транспортної інфраструктури: через російські порти йдуть калійні добрива, нафтопродукти й значна частина промисловості. За оцінкою Гончара, Росія прямо чи опосередковано контролює логістику до 90% білоруського експорту, що дає Москві потужний важіль впливу.

Боротьба за маршрути для добрив

Звідси випливає третя причина — необхідність відновити експортні потоки, насамперед калійних добрив, через країни Балтії та Україну. Напередодні Лукашенка переконав адміністрацію Білого дому попросити Київ та балтійські столиці розблокувати традиційні маршрути для білоруських міндобрив.

"Ці добрива потрібні і Трампу для підняття популярності в середовищі американських фермерів незадовго до проміжних виборів в листопаді", — підкреслив Гончар.

Інтерес Китаю

На його думку, Мінськ також має враховувати позицію Пекіна, якому важливо, аби гілка "Одного поясу, одного шляху" через Росію та Білорусь у Європу працювала без збоїв і китайські товари в контейнерах ішли далі.

"Якщо раптом Бульбофюрер вирішить вступити у війну проти України на боці кремлівського фюрера, то це при нинішніх технологічних можливостях ЗСУ уражати російську логістику, означатиме логістичну катастрофу для трансбілоруського маршруту контейнерних перевезень з Китаю. А це Пекіну зовсім не потрібно", — додав Гончар.

Аналітик зауважив, що на початку червня у Білорусь із візитом прибув віцепрезидента КНР Хань Чжен, який передав Лукашенці вітання від Сі Цзіньпіна та підтвердив, що Китай підтримує суверенітет, безпеку і розвиток Білорусі, окремо наголосивши на реалізації домовленостей між лідерами двох країн та розвитку проєктів у межах "Поясу і шляху".

У китайській системі влади візит віцепрезидента традиційно слугує для передачі особливо важливих політичних сигналів. Тож, імовірно, Пекін хотів підтвердити, що Білорусь залишається ключовою ланкою сухопутного маршруту "Поясу і шляху", але водночас має "поводитися належним чином", — нагадав Гончар.

Опозиція як фактор тривоги

Останню причину Гончар сформулював так: "Не варто ігнорувати факт переорієнтації Києва на білоруську опозицію, що викликає у Лукашенки, звісно, негативну реакцію і при цьому побоювання, як би він цього не приховував".

Контекст

Днями Лукашенка перепросив перед президентом України Володимиром Зеленським за те, що назвав його "мерзотником", і запевнив, що Україні не варто очікувати воєнних дій з боку Білорусі. Водночас самопроголошений президент повторив тези російської пропаганди, зокрема про те, що армія РФ "ось-ось оточить" українську армію на Донбасі, а Владімір Путін нібито "вивів війська з Києва, щоб домовитися, але його обманули".

В Україні неодноразово заявляли, що наразі в Білорусі немає російських ударних формувань, здатних розпочати вторгнення , проте загроза залишається. Мінськ розбудовує логістику й інфраструктуру, якими РФ може скористатися, якщо вирішить перекинути туди свої сили . За оцінками аналітиків, РФ може використати уявну появу українських дронів у повітряному просторі Білорусі як привід для ударів у відповідь по трасі М-06 Київ–Чоп , якою постачається допомога з Польщі.

Водночас Сили оборони зміцнюють кордон у Київській, Чернігівській, Рівненській, Житомирській та Волинській областях. Також командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним "Мадяр" повідомив, що на території Білорусі вже визначені перші 500 цілей , по яких Україна може завдати удару у разі агресії з боку республіки.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський додав, що для захисту кордону з Білоруссю відправлять нові підрозділи БпЛА . Крім того, більше дронів з'явиться у бійців тероборони, а підрозділи, які вже стоять на півночі, отримають додаткові засоби для розвідки, ударів та оборони.

Політика