На стороні Вовка чи справедливості: Верховний суд має визначитись

17 червня 2026 р. 08:31

17 червня 2026 р. 08:31

Втручання в роботу ключових судових інституцій, хабарі та цитати про «політичну проституцію» — все це пряма асоціація з колишнім очільником Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павлом Вовком. Він став обличчям корупції у судовій системі України.

Колеги з ОАСК сумлінно виконували доручення Вовка виносити тільки «правильні» рішення : забороняли протести під час Революції Гідності, допомагали корумпованим чиновникам уникати відповідальності, скасовували реформи, зокрема в армії, заходи з декомунізації та перейменування Російської православної церкви в Україні. А під час повномасштабного вторгнення навіть готували «легітимний» сценарій повернення Януковича до влади.

Вовка та ще шістьох суддів ОАСК обвинувачують у створенні злочинної організації для захоплення державної влади та ухваленні замовних рішень за хабарі. Вищий антикорупційний суд розглядає справу з 2022 року. Але обвинувачені «оасківці» — майстри із затягування : відводи суддям, заміни адвокатів, системні неявки на засідання та потік різноманітних клопотань. І як тут не згадати про залучення ними адвоката з вадами зору та вимогу перекласти для нього 220 томів письмових матеріалів кримінального провадження шрифтом Брайля.

Із теперішніми темпами вироку може не бути ще кілька років, а далі — розгляд в апеляції. Попри це, Вовк не є суддею вже понад рік, і це один із найяскравіших результатів судової реформи. Втім, уже 18 червня Велика палата Верховного суду має вирішити, чи залишиться це рішення чинним, чи Павло Вовк отримає шанс повернутися до суддівської практики.

Як Вовка звільнили до вироку суду

Реформована Вища рада правосуддя (ВРП) звільнила Вовка з посади судді 18 березня 2025 року. Ще кілька років тому уявити такий сценарій було неможливо. Вовк неодноразово впливав на попередній склад ВРП, аби наближені до нього судді ОАСК могли уникнути відповідальності. А після того, як НАБУ опублікувало таємні аудіозаписи з його кабінету — так звані плівки Вовка, — ВРП відмовилася відсторонити його від здійснення правосуддя, а записи НАБУ назвала інформаційною кампанією, спрямованою на підрив авторитету правосуддя.

Ситуація змінилася після перезавантаження ВРП за участю міжнародних експертів. Саме це уможливило звільнення ексголови ОАСК, а також понад 70 інших суддів, які вчинили серйозні дисциплінарні порушення.

Ризики поновлення Вовка

Та роки зв’язків у системі не минають безслідно. Вовк активно намагається повернути собі мантію, а разом із нею і вплив на судову владу. Своє звільнення екссуддя оскаржує у Великій палаті Верховного суду (ВП ВС), яка свідомо зволікає з рішенням. Є три варіанти розвитку подій на наступному засіданні: звільнення Вовка залишать у силі, його поновлять або справу знову відкладуть. Ризик поновлення Вовка на посаді залишається високим, оскільки впродовж останніх років ВС уже неодноразово поновлював на посадах недоброчесних суддів, яких звільнила реформована ВРП. Крім того, навіть попри рекордний хабар у 2,7 млн дол. у справі Всеволода Князєва та інших суддів Верховного суду, очищення ВС так і не відбулося.

За даними джерел Фундації DEJURE, у Верховному суді вже були готові поновити Вовка на посаді. Однак увага громадськості та міжнародних партнерів не допустила цього сценарію. Саме тому судді ВП ВС вже понад рік по колу слухають ті самі аргументи сторін, ставлять ідентичні запитання й відкладають рішення, бо, вочевидь, мають занадто тісні зв’язки з Вовком і не бажають із ним прощатися. Водночас судді бояться продемонструвати свою реальну позицію, бо це ще більше актуалізує питання реформи ВС та очищення його від недоброчесних служителів Феміди.

Ще донедавна основним ризиком у справі Вовка було те, що Верховний суд може змінити свою усталену практику та підхід ВРП щодо допустимості використання матеріалів негласних слідчих розшукових дій (НСРД) у межах дисциплінарного провадження. Інакше кажучи, можливості використовувати дані прослуховування, аби звільнити Вовка з посади. Якби Верховний суд в інтересах Вовка визнав, що матеріали НСРД не можна використовувати в дисциплінарних провадженнях, це могло б призвести до поновлення не лише його, а й понад 50 суддів , звільнених або поданих на звільнення через корупцію, наявність російських паспортів або колабораціонізм. Такий підхід запустив би ефект доміно для всієї дисциплінарної практики.

Однак після свіжого рішення ВП ВС в аналогічній справі щодо судді Сергія Бурхана , якого спіймали на хабарі, цей ризик суттєво зменшився. У цьому рішенні Верховний суд дав чітку аргументацію, що використання матеріалів кримінального провадження у дисциплінарній процедурі є законним.

Утім, це не робить такий сценарій геть нереальним. Останніми роками Верховний суд уже неодноразово поновлював на посадах звільнених недоброчесних суддів, наприклад, скандальну Інну Отрош-молодшу , яка виправдовувала окупацію Криму. Також ВС різко змінював свою багаторічну практику, зокрема у рішенні щодо судді Віталія Усатого, яке поставило під загрозу кваліфікаційне оцінювання близько 180 недоброчесних суддів і яке критикувала навіть Європейська комісія.

Процесуальна шпарина для Вовка та його соратників

Ба більше, лише за останні кілька тижнів Верховний суд уже двічі ставав на бік соратників Вовка з ОАСК, які також фігурували разом із ним на плівках.

Зокрема минулого тижня Верховний суд скасував рішення про звільнення з посади судді Альони Мазур. За вказівкою Вовка 2019 року вона саботувала кваліфікаційне оцінювання, допомагала йому взяти під контроль Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також була в колегії суддів, яка задовольнила позов Суркісів і постановила стягнути на їхню користь понад мільярд гривень із націоналізованого ПриватБанку.

Тексту рішення у справі Мазур наразі немає. Однак виглядає так, ніби ВС не розглянув по суті порушення судді, а скасував її звільнення з процесуальних підстав.

Також на початку червня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду ухвалив рішення на користь правої руки Вовка — Євгенія Аблова, відомого фразою «Шеф, давай что-то учудим». На перший погляд це рішення може здаватися технічним і другорядним. Утім, у ньому приховано бомбу сповільненої дії, яку можуть використати і сам Аблов, і Вовк, і багато інших суддів, яких звільнила ВРП.

Ідеться про те, хто з членів ВРП має право брати участь в оскарженні рішення про подання судді на звільнення. Роками Вища рада правосуддя тлумачить закон так, що це питання не можуть розглядати ті члени Ради, які вже голосували за це рішення в дисциплінарній палаті ВРП.

Натомість Верховний суд раптово заперечив цю позицію та визнав незаконним відповідний пункт регламенту ВРП. ВС фактично заявив, що у пленарному складі ВРП під час вирішення питання про звільнення судді не можуть брати участь усі члени Дисциплінарної палати — незалежно від того, чи брали вони участь в ухваленні рішення чи були відсутні, наприклад хворіли того дня.

Якщо Велика палата застосує таку логіку у справі Вовка, то наслідком цього стане висновок, що під час його звільнення з посади у ВРП не було необхідного кворуму. Саме через це нове тлумачення рішення у справі Вовка може зміститися з розгляду його кричущих порушень на формальне питання кворуму. Показово, що позов у цій справі подав саме Аблов. Подання позовів, щоб отримати «потрібне» рішення суду, — це стара схема Вовка та його підлеглих. У такий спосіб вони раніше блокували роботу ВККС.

Найвища судова інстанція, яка мала б застосовувати закон крізь призму справедливості, верховенства права та очищення судової влади, у цій логіці ігнорує ці принципи. Натомість ВС може використати легалістичний підхід, який дасть змогу Вовку повернутися на посаду.

Гра в довгу: відкладання справи

Або ж Верховний суд знову відкладе розгляд справи Вовка. Вже впʼяте. Хоча незрозуміло, що саме суду ще потрібно досліджувати і що в цій справі досі залишається неясним. Суд може відкласти справу Вовка під приводом, що потрібно ще розглянути в апеляції справу за позовом Аблова щодо кворуму у ВРП. Це може затягнути процес іще приблизно на пів року, або й довше. А далі через «проблеми з кворумом» знесе рішення про звільнення Вовка.

Навіть якщо після цього справа формально повернеться до ВРП, за цей час зміниться і сам склад Ради. До січня наступного року в 11 з 19 членів ВРП закінчуються повноваження . Цілком імовірно, що Вовк розробляє план, як до складу ВРП можуть зайти лояльні до нього судді. Тим більше, що зараз у Раді є щонайменше два члени — Сергій Бурлаков та Віталій Махінчук — які систематично голосують проти притягнення суддів ОАСК до відповідальності. Ще декілька членів ВРП можуть «перейти на темну сторону», якщо побачать, що маятник у складі Ради хитнувся на користь суддівської мафії.

Засідання Верховного суду у справі Вовка 18 червня стане реальним тестом: на чиєму боці суд — корумпованих суддів чи очищення судової влади від них. Таким суддям, як Вовк, точно не місце у судовій владі держави, яка хоче бути членом ЄС. Але чи вважають так судді Верховного суду — побачимо в четвер, 18 червня о 10:00.

Політика