Україна зміцнює кордон із Білоруссю через зростання воєнних ризиків — The Guardian

19 червня 2026 р. 02:37

19 червня 2026 р. 02:37

Україна посилює оборону вздовж кордону з Білоруссю після різкого зростання кількості російських розвідувальних безпілотників, які використовують білоруський повітряний простір для польотів у напрямку української території. На цьому тлі українські та європейські чиновники висловлюють занепокоєння через спроби Москви ще тісніше інтегрувати Білорусь у свої воєнні операції. Про це повідомило видання The Guardian.

Кількість російських розвідувальних безпілотників, які потрапляють в український повітряний простір через територію Білорусі, від початку року помітно зросла. На цьому тлі українська влада та військові дедалі більше занепокоєні можливою участю Мінська у війні на боці Росії.

У відповідь Україна посилила укріплення на північному кордоні. Тут облаштовують протитанкові рови, встановлюють бетонні загородження типу "зуби дракона", розширюють мережу колючого дроту та створюють нові оборонні рубежі.

Військовослужбовці, які несуть службу на кордоні, повідомляють про збільшення приблизно на 20% кількості російських розвідувальних дронів порівняно із січнем.

Активізація безпілотників збігається з повідомленнями про створення Росією п'яти нових баз для дронів поблизу білоруського кордону. Ці об'єкти є частиною ширшої стратегії використання повітряного простору Білорусі для атак на Україну.

Президент України Володимир Зеленський та інші високопосадовці неодноразово заявляли про незвичну активність на білоруському напрямку. Раніше також повідомлялося, що Білорусь розширює інфраструктуру, яка потенційно може використовуватися для підтримки російських операцій. Йдеться про логістичні маршрути, навчальні полігони, системи зв'язку та спостереження, які можуть допомагати у проведенні дронових атак на Україну.

Українські посадовці зазначають, що наразі немає ознак формування великих російських чи білоруських ударних угруповань біля кордону, які могли б свідчити про підготовку нового наступу за сценарієм лютого 2022 року. Однак занепокоєння викликає інша тенденція — поступове залучення Білорусі до воєнних зусиль Кремля. Серед прикладів називають проведення спільних навчань із використанням ядерного компоненту, які відбулися раніше цього року.

Серед тих, хто відкрито попереджає про ризики, є колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який також входив до складу Ради національної безпеки і оборони. В одному з недавніх телевізійних інтерв'ю він заявив, що дії Аляксандра Лукашенка сьогодні відрізняються від його поведінки у 2022 році, коли білоруський лідер дозволив використати територію своєї країни для російського вторгнення.

"Я не кажу, що наступ почнеться завтра. Я кажу, що бачу іншу картину. Відбувається низка подій, які дають підстави вважати, що Лукашенка готується до війни", – заявив Кулеба.

Інші експерти відзначають зростання проросійських меседжів у Білорусі, навіть попри те, що війна Москви проти України дедалі більше затухає.

"Росія перебуває у стратегічному глухому куті. Росія стикається з серйозними проблемами на передовій, тому що ми починаємо вигравати цю війну, а використання Лукашенком своїх наративів та пропаганди – це саме спроба якимось чином виправдати та вирішити цю ситуацію. І Путін тисне на Лукашенка, щоб той тісніше співпрацював, щоб його військова система була більш активною у війні проти України, тож Лукашенко намагається виправдати це перед своєю внутрішньою аудиторією", – заявив український політик і політолог Максим Плешко, на нещодавньому експертному круглому столі щодо білоруської загрози.

Однак інші, зокрема Євген Магда, директор київського Інституту світової політики, дуже скептично ставляться до того, що Лукашенко ризикне використовувати білоруські війська для підтримки Москви.

Нагадаємо, що посилення української оборони на кордоні з Білоруссю відбувається на тлі зміни риторики Аляксандра Лукашенка щодо України, яку президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ»" Михайло Гончар пояснив п’ятьма прихованими причинами. За словами експерта, російська економіка тягне вниз білоруську, адже понад дві третини білоруського виробництва та експорту пов’язані з ринком РФ, а російські покупці дедалі частіше вимагають знижок і відстрочок платежів.

Гончар також вказав на залежність Мінська від російської логістики, через яку, за його оцінкою, Москва прямо чи опосередковано контролює до 90% білоруського експорту, зокрема калійні добрива, нафтопродукти та промислові товари. Окремими факторами він назвав прагнення відновити маршрути для білоруських добрив через країни Балтії та Україну, інтерес Китаю до стабільної роботи сухопутного шляху "Поясу і шляху" через Білорусь, а також тривогу Лукашенка через переорієнтацію Києва на білоруську опозицію.

Політика