Світ без друзів: кого ще не встиг принизити Трамп — CNN

20 червня 2026 р. 00:55

20 червня 2026 р. 00:55

Останній дипломатичний конфлікт між Вашингтоном і Римом через заяви Дональда Трампа щодо Джорджі Мелоні став черговим проявом напруженості у відносинах США з ключовими союзниками. Нинішня стратегія американського президента дедалі більше нагадує "випалену землю" на міжнародній арені, де публічні образи переростають у реальні геополітичні розриви, зазначає політичний оглядач CNN Аарон Блейк.

Зокрема, прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, яку донедавна вважали головною ідеологічною союзницею Трампа в Європі, опинилася серед його критиків після розбіжностей щодо політики США стосовно Ірану. Американський президент публічно звинуватив її у "боягузтві", а згодом заявив, нібито Мелоні «благала його про фото» під час саміту G7. У Римі ці слова назвали "чистою вигадкою" , наголосивши, що Італія ніколи ні про що не благає, після чого глава МЗС Антоніо Таяні скасував запланований візит до Вашингтона.

Президент Франції Еммануель Макрон уже тривалий час залишається однією з головних мішеней для особистих випадів Трампа. Американський лідер неодноразово висміював ідею «стратегічної автономії» Європи та дозволяв собі різкі коментарі щодо особистого життя французького президента. Останнім часом він також поставив під сумнів роль Парижа в європейській безпеці, заявивши, що Макрон нібито "втратив контроль" над ситуацією в ЄС.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зіткнувся з критикою після того, як Лондон відмовився надавати британські військові бази для американських операцій на Близькому Сході. У відповідь Трамп заявив, що "це вам не Вінстон Черчилль", а під час міжнародних заходів неодноразово демонстрував зневажливе ставлення до британського прем'єра.

Не уникнув атак і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Після його критики американської політики на Близькому Сході Трамп порадив німецькому лідеру "займатися власною розваленою країною", а також оголосив про намір скоротити американську військову присутність у Німеччині, вивівши близько п'яти тисяч військовослужбовців із місцевих баз.

Канадський прем'єр Марк Карні та глава уряду Іспанії Педро Санчес також регулярно опиняються під прицілом американського президента. Карні довелося вислуховувати погрози новими митами та заяви про те, що Канада нібито існує лише завдяки США, тоді як сам Трамп неодноразово жартував про перетворення країни на "51-й штат". Санчес, зі свого боку, постійно стає об'єктом критики через міграційну політику Іспанії та недостатню, на думку Вашингтона, активність Мадрида в євроатлантичних справах.

Окреме місце у цьому переліку займає президент України Володимир Зеленський. За оцінкою оглядачів, він перебуває під постійним тиском Білого дому, який домагається швидкого припинення війни на умовах, неприйнятних для Києва. Трамп регулярно пов'язує питання американської допомоги з готовністю України до компромісів, називає Зеленського "найкращим торговцем в історії" та погрожує подальшою ізоляцією України у разі відмови від запропонованого Вашингтоном сценарію замороження конфлікту.

На цьому тлі привертає увагу позитивне ставлення Трампа до авторитарних лідерів, таких як Віктор Орбан чи Володимир Путін. Аналітики припускають, що така політика може спровокувати консолідацію західних країн проти подібної стратегії вже найближчим часом. У прагненні домінувати над партнерами американський лідер ризикує опинитися у повній міжнародній ізоляції від власного ж табору союзників .

Політика