Війна Трампа з Іраном завдала сильного удару по США. Аналіз CNN

22 червня 2026 р. 01:59

22 червня 2026 р. 01:59

Дональд Трамп постійно заявляв про перемогу над Іраном, рекорди на фондових ринках і падіння цін у своїх соціальних мережах. Проте об'єктивний аналіз конфлікту демонструє значно складнішу картину. Про це пише «Главком» із посиланням на CNN .

За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень, війна коштувала Міністерству оборони США близько $40 млрд: боєприпаси, знищене обладнання та пошкодження баз. Причому Пентагон уже запросив додаткове фінансування у розмірі $80 млрд. Найбільшою статтею витрат стали боєприпаси, на які пішло $26 млрд через широке використання дорогої зброї, зокрема близько тисячі ракет «Томагавк» вартістю $2,5 млн кожна. Це суттєво вичерпало ключові арсенали, змусивши Трампа застосувати Закон про оборонне виробництво для збільшення випуску зброї компаніями. Інші відомства, такі як Служба внутрішньої безпеки та Управління у справах ветеранів, додатково витратили $1 млрд, з яких $165 млн пішли на покриття вищих цін на паливо.

Воєнний конфлікт спровокував серйозну паливну кризу всередині США, піднявши середні ціни на бензин по країні з менш ніж $3 за галон до значно більше $4 під час більшої частини війни. Ситуація з дизельним паливом виявилася ще гіршою, адже його вартість зросла з $3,80 до понад $5 станом на 15 червня, змусивши американців витратити додатково майже $27,1 млрд, що сильно вдарило по фермерах, вантажоперевізниках та спровокувало подорожчання добрив.

Через припинення постачання нафти з Близького Сходу майже на чотири місяці світ втратив 1,15 млрд барелів, внаслідок чого національний стратегічний резерв США впав до найнижчого рівня з 1983 року. Для задоволення попиту Трамп скасував санкції на сотні мільйонів барелів російської та іранської нафти, а 32 країни скоординували найбільший в історії випуск екстрених запасів, але нафтовим компаніям все одно довелося використовувати власні резерви. Це призвело до того, що критично важливий нафтовий вузол у Кушинзі, штат Оклахома, досяг рівня мінімального експлуатаційного навантаження, залишившись усього з 20 млн барелів нафти, через що Трамп на саміті G7 у Версалі визнав загрозу повного вичерпання цих резервів за чотири тижні.

Енергетична криза підштовхнула річну інфляцію в США, яка вперше за три роки перевищила 4%, через що зростання цін у квітні та травні з'їло підвищення зарплат американців вперше з 2023 року. Трамп заявляв, що йому подобається інфляція, бо ситуація могла бути гіршою, а після війни ціни впадуть як камінь, проте Федеральна резервна система на чолі з Кевіном Воршем відмовилася знижувати відсоткові ставки і ринок очікує їх підвищення пізніше цього року.

На тлі цінових шоків споживча довіра в червні дещо зросла після тримісячного падіння, але залишається близькою до історичного мінімуму. Через побоювання щодо інфляції відбувся розпродаж облігацій, що підняло дохідність 10-річних казначейських паперів до річного максимуму і призвело до значного зростання ставок за іпотекою, які минулого тижня становили 6,47% за 30-річними кредитами та заморозили ринок житла. Єдиною позитивною сферою залишилися фондові ринки, які після початкового падіння продовжили встановлювати рекорди завдяки великим IPO від SpaceX та компаній у секторі штучного інтелекту.

Водночас політичний рейтинг Трампа майже не зреагував на війну, оскільки залишався низьким ще до її початку, змістившись з 38% у лютому до 37% станом на 15 червня, при цьому його дії в економіці схвалюють лише 31% виборців, а політику щодо Ірану – 35%.

До слова, верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї у своїх перших публічних коментарях дистанціювався від нещодавно укладеної угоди зі Сполученими Штатами, яка надає Тегерану широкі економічні вигоди та відтерміновує переговори щодо ядерної програми.

У заяві Хаменеї наголосив, що санкціонував угоду виключно тому, що іранський президент Масуд Пезешкіан узяв на себе повну відповідальність за неї та пообіцяв захищати права громадян і «фронт опору» (угруповання «Хезболла»).

Політика