Пошук позаземного життя: вчені пояснили, чому людство може не чути сигнали інопланетян

24 червня 2026 р. 04:00

24 червня 2026 р. 04:00

Раніше астрофізик з Оксфорда Брайан К. Лакі припустив, що сліди інопланетних технологій могли зберегтися у місячному пилу разом із міжзоряною речовиною. Цей підхід доповнює нове пояснення проблеми пошуку позаземного життя: дослідники з Інституту SETI вважають, що потенційні радіосигнали можуть спотворюватися плазмою та іншими процесами поблизу далеких зірок настільки, що сучасні телескопи просто не здатні їх розпізнати. Про це повідомили Live Science.

Протягом десятиліть астрономи ведуть пошук радіосигналів від можливих позаземних цивілізацій, однак досі не зафіксували жодного переконливого свідчення існування технологічно розвиненого життя за межами Землі. Нове дослідження припускає, що причина може полягати не у відсутності інопланетян, а в тому, що їхні сигнали зазнають значних змін ще до того, як досягають Землі.

Результати роботи, опублікованої в журналі The Astrophysical Journal, можуть запропонувати одне з пояснень так званого парадоксу Фермі. Ще у 1950 році фізик Енріко Фермі поставив запитання: якщо Всесвіт містить величезну кількість потенційно придатних для життя планет, то чому людство досі не виявило жодних ознак існування інших цивілізацій?

Автори нового дослідження дійшли висновку, що космічна погода, створена материнською зіркою планети, може розширювати спектр гіпотетичних техносигналів, розсіюючи їхню енергію на ширший діапазон частот. У результаті такі сигнали стають значно слабшими й можуть залишатися нижче порогу чутливості сучасних інструментів.

"Якщо сигнал розширюється під впливом середовища навколо своєї зірки, він може опинитися нижче межі нашого виявлення, навіть якщо насправді існує. Це потенційно допомагає пояснити радіомовчання, яке ми спостерігаємо під час пошуку техносигналів", — пояснив астроном Інституту SETI та головний автор роботи Вішал Гаджар.

Одним зі способів пошуку позаземного життя є виявлення вузькосмугових сигналів — різких піків потужності радіовипромінювання, які зазвичай займають лише кілька герц частотного діапазону.

"Такі сигнали не виникають природним шляхом. Якщо ми бачимо дуже вузькосмуговий сигнал, то знаємо, що він має штучне походження або принаймні є надзвичайно цікавим", — зазначив астроном Триніті-коледжу в Дубліні Еван Кін.

За словами дослідників, людство легко могло б зафіксувати подібні сигнали, якби вони надходили, наприклад, від марсоходів на Марсі. Проте жодних вузькосмугових передач явно позаземного походження досі не виявлено.

Автори нової роботи припускають, що проблема може полягати у самій формі сигналів, які шукають астрономи. Космічна погода включає зміни в навколишньому космічному середовищі, викликані зарядженими частинками, випромінюванням та корональними викидами маси — гігантськими хмарами плазми, які випромінює зоря. Аналогічні процеси відбуваються й біля інших зірок.

Вішал Гаджар та його колега Грейс Браун дослідили, як космічна погода в минулому впливала на зв'язок між Землею та космічними апаратами, зокрема Mariner IV, який пролетів поблизу Марса у 1960-х роках, а також апаратами Viking, запущеними у 1977 році. На основі цих даних дослідники створили одну з найбільших баз прикладів розширення сигналів. Використовуючи її, вони змоделювали, як зорі, схожі на Сонце, можуть впливати на сигнали, що надходять від екзопланет.

Окрему увагу вчені приділили червоним карликам — найпоширенішому типу зірок у Чумацькому Шляху. Саме вони становлять близько трьох чвертей усіх зірок нашої галактики, а багато з них існують ще з ранніх етапів історії Всесвіту.

Оскільки прямих вимірювань космічної погоди біля таких зірок немає, дослідники створили комп'ютерні моделі проходження вузькосмугових сигналів крізь міжпланетну плазму. Результати показали, що сигнали від планет навколо червоних карликів особливо сильно "розмазуються", що робить їх ще складнішими для виявлення.

У своїй роботі автори запропонували нову модель, яка дозволяє оцінити ступінь спотворення сигналу залежно від його частоти та типу зорі, навколо якої обертається планета.

Дослідження не дає остаточної відповіді на парадокс Фермі, проте пропонує нове пояснення відсутності контактів із позаземними цивілізаціями. За словами авторів, мовчання Всесвіту може свідчити не про відсутність передавачів, а про обмеженість наших методів пошуку.

Астрофізик Манчестерського університету Майкл Гарретт позитивно оцінив результати дослідження.

"Це вагомий внесок, на який дослідники SETI та команди з обробки сигналів повинні звернути увагу. Однією з переваг цієї статті є те, що вона також ґрунтується на реальних вимірюваннях, спираючись на десятиліття спостережень космічних апаратів", — зазначив він.

Водночас Гарретт наголосив, що дослідження стосується лише вузькосмугових сигналів, тоді як існують і інші можливі способи виявлення технологічно розвинених цивілізацій.

Директор Breakthrough Listen Oxford Hub Ендрю Сіміон зазначив, що ця робота стала першим дослідженням, присвяченим впливу середовища екзопланетних систем на можливість виявлення техносигналів.

"Ця робота пропонує дуже конкретний механізм, за допомогою якого сигнал може зрештою бути підтверджений як такий, що ймовірно походить з далекої планетної системи", — наголосив він.

Автори рекомендують у майбутніх пошуках, особливо із застосуванням телескопів нового покоління, таких як SKA-Low, враховувати ефект розширення сигналів, щоб підвищити шанси на виявлення позаземного життя.

Нагадаємо, що пошук слідів позаземних цивілізацій може стосуватися не лише радіосигналів чи місячного пилу, а й гіпотетичних мегаструктур , які, за висновками вчених, фізично можуть існувати. Інженер з Університету Глазго Колін МакІннес представив спрощену схему пасивно стабільних зоряних двигунів і сфер Дайсона, здатних збирати енергію зірки або змінювати її орбіту. За його розрахунками, статичні сфери Дайсона можуть бути нестабільними, але структура з великої кількості маломасивних відбивачів здатна досягти пасивної стабільності й залишатися в космосі дуже довго, що допускає існування покинутих мегаструктур-реліквій.

Політика