Лише один відсоток українців готовий поступитись Польщі в історичних питаннях — опитування

24 червня 2026 р. 11:16

24 червня 2026 р. 11:16

Лише 1% українців вважають, що Україна має поступитись Польщі у питанні історичних суперечностей , натомість 90% громадян прагнуть до конструктивної взаємодії з країною та вирішення питання шляхом взаємного прийняття позиції кожного. Такі дані соціологічного опитування опублікував Київський міжнародний інститут соціології.

Під час опитування соціологи пропонували людям чотири варіанти розвитку подій — два конфронтаційні (поступитись має Україна або Польща) та два конструктивних (країни мають прагнути створити спільний погляд на взаємну історію або ж кожна країна може мати власний погляд на історію та не втручатись у справи іншої).

Думку про те, що  Польща має підкоритися Україні, підтримали лише 4% українців.

Водночас більшість громадян, а саме 57% поділяють прагматичний погляд на ситуацію, відповідно до якого кожна нація може мати своїх героїв і іншим націям не можна втручатися. Ще 33% вважають, що через спільну роботу істориків, але не політиків, можна досягти консенсусного погляду.

Соціологи зазначають, що приблизно однаково до цього питання ставляться у всіх регіонах України.

При цьому в КМІС, спираючись на свої попередні дослідження, зазначають, що за останні 13 років в Україні суттєво змінилось ставлення до власної історії, зокрема оцінка діяльності Організації українських націоналістів та Української повстанської армії у роки Другої світової війни. Якщо у 2013 році 48% респондентів негативно оцінили діяльність ОУН-УПА в часи Другої світової війни, і лише 19% давали позитивні оцінки, то у 2025 році лише 8% негативно оцінювали діяльність ОУН-УПА, а 37% оцінювали її позитивно. Це демонструє здебільшого позитивне сприйняття ОУН-УПА і їх боротьби в цілому на фоні повномасштабної війни в Україні.

Опитування проводили 17-23 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів  у всіх регіонах України, підконтрольних уряду, серед 1005 респондентів. До вибірки не включалися жителі тимчасово окупованих територій, однак  частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

Відносини Польщі та України загострилися після того, як наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв одному із підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування "імені Героїв УПА". У Польщі відреагували на указ протестами та закликами скасувати його .

Після тривалого обміну заявами з обох боків та відмов України змінювати назву підрозділу президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди країни — ордена Білого Орла. На знак солідарності із Зеленським від польських державних нагород відмовилися всі українські президенти, які їх мали , а також чиновники — і чинні, і колишні.

Історична пам'ять, внутрішня політика, президентські амбіції та російський інтерес. Історія зі спробою позбавити Зеленського ордена Білого Орла стала лакмусовим папірцем стану польсько-українських відносин 2026 року в статті " Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу" розповідає Петро Катеринич .

Водночас надзвичайний і повноважний посол України Костянтин Єлісєєв у статті « Україна і Польща: коли важливе починає затьмарювати головне » ззастерігає: коли емоції починають визначати державну політику, а історичні суперечки витісняють стратегічні питання, виграє лише третя сторона. І це — Росія.

Політика