Наймасштабніші вимирання в історії Землі мали прихований космічний тригер — вчені

25 червня 2026 р. 20:47

25 червня 2026 р. 20:47

Даніеле Фаргіон, фізик-теоретик з Римського університету, вважає, що наймасштабніші вимирання в історії Землі могли мати приховані причини, повідомляє Science Alert.

У своєму дослідженні він звертає увагу на свідчення існування великої кількості карликових планет у зовнішніх областях Сонячної системи. І таких об’єктів на еліптичних орбітах може бути тисячі або десятки тисяч. Гравітаційні збурення могли б відправити деякі з цих об’єктів у внутрішню частину Сонячної системи, де зіткнення, подібні до зіткнення Землі та Тейї, призвели до утворення Місяця.

Але набагато ймовірнішими, ніж такі зіткнення, є прольоти небесних тіл.

«Такі прольоти могли залишити сильні приливні сліди: гігантські хвилі, великі вулканічні виверження, регресії моря, синхронні метеорні потоки та значні кліматичні збурення. Ці механізми могли сприяти кільком великим масовим вимиранням у біологічній сфері за останні 600 мільйонів років, як показують незвичайні кореляції в геологічній хроніці», — заявив Фаргіон.

За його словами, масові вимирання збігаються за часом із масштабними змінами клімату Землі, метеоритними ударами та величезними вулканічними виверженнями. Хоча існує безліч свідчень, зокрема іридієва аномалія, про те, що зіткнення метеоритів знищило динозаврів і спричинило масове вимирання близько 64 мільйонів років тому, причини інших масових вимирань не настільки зрозумілі.

«Ні іридієва аномалія, ні великий метеоритний кратер не датуються пермсько-тріасовим масовим вимиранням, що відбулося 251 мільйон років тому, яке було найбільшим відомим вимиранням в історії життя, де глобальне вимирання видів становило від 80% до 95%. Тут ми припускаємо, що приливні ефекти планетарних об’єктів, що пролітають поблизу Землі, могли спричинити всі ці події та пояснити складну геологічну історію великих біологічних масових вимирань», — сказав вчений.

У Сонячній системі спостерігається безліч аномалій, які можна пояснити прольотами, зіткненнями або захопленнями об’єктів планетарної маси. Наприклад, Уран «лежить на боці», а Тритон, найбільший супутник Нептуна, ймовірно, був захоплений материнським небесним тілом. Є й інші супутники, які рухаються по ретроградних орбітах, що досі потребує пояснення.

«Проходження таких об’єктів поблизу Землі могло спричинити на ній гігантські приливні хвилі, великі вулканічні виверження та різкі зміни глобального клімату й рівня моря», — сказав Фаргіон.

За його словами, свідчення давніх прольотів можна знайти й у системі Земля-Місяць.

«Викопні корали свідчать, що швидкість зменшення кількості добових кілець протягом річних циклів, тобто швидкість зменшення кількості днів у році, раптово сповільнилася наприкінці девонського періоду. Оскільки подовження дня зумовлене уповільненням обертання Землі під дією добре вивчених приливних сил Місяця, це означає, що наприкінці девонського періоду відстань між Місяцем і Землею раптово збільшилася на значну частку», — пише Фаргіон.

Такі зміни не могло спричинити зіткнення, оскільки воно було б раптовим і миттєвим. Але проліт — може.

«Таке збільшення могло бути спричинене приливним тяжінням під час найближчого прольоту планети/Місяця», — пояснив Фаргіон.

Таке приливне тяжіння могло спричинити глобальні цунамі та потужні припливи, що тривали роками. Крім того, воно могло деформувати кору й спричинити припливне нагрівання внутрішньої частини планети, що, у свою чергу, могло викликати масштабні виверження вулканів.

Раніше вчені заявили, що в далекому минулому в Сонячній системі могла існувати ще одна планета . Ймовірно, вона була розмірами приблизно з Марс, але загинула в результаті космічної катастрофи.

Політика