Росія двічі відібрала спокій та життя у родини з Абхазії. Згадаймо Реваза Гегечкорі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Росія двічі відібрала спокій та життя у родини з Абхазії. Згадаймо Реваза Гегечкорі

29 червня 2026 р. 09:20

29 червня 2026 р. 09:20

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Реваза Гегечкорі.

Дорога Реваза Гегечкорі до рідної землі була довгою – майже рік рідні жили між надією та відчаєм, вірячи, що він живий. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на Радомишльську міську раду .

Реваз Гегечкорі народився 4 лютого 1997 року на Житомирщині. Зростав у селі Краснобірка Радомишльського району в дружній та працьовитій родині вимушених переселенців з Абхазії.

Після закінчення дев’ятого класу школи вступив до ліцею в Києві, а згодом став студентом КПІ імені Ігоря Сікорського, який закінчив у 2022 році. Навчався на кафедрі біотехніки та інженерії. Виробничу практику проходив на Київському заводі шампанських вин «Столичний», де займався питаннями обладнання та установки з виробництва осмотичної води.

Разом із батьками допомагав розвивати сімейну справу – сироваріння. У 2019 році, під час навчання в Києві, познайомився з дівчиною Мариною. Молоді люди будували плани на майбутнє, мріяли про сім’ю та щасливе життя.

З перших днів повномасштабного вторгнення Реваз активно допомагав обороняти рідне село: облаштовував блокпости, чергував, допомагав військовим. Родина Гегечкорі й донині підтримує українських захисників.

Реваз Гегечкорі

У жовтні 2024 року Реваз став до лав Збройних Сил України. Захищав Батьківщину на посаді зовнішнього пілота безпілотних літальних апаратів 1-го відділення розвідувальних авіаційних безпілотних комплексів.

21 червня 2025 року під час бойового завдання поблизу населеного пункту Івано-Дар’ївка Бахмутського району Донецької області разом із побратимами потрапив під ворожий обстріл. Відтоді вважався зниклим безвісти.

Майже через рік, у травні 2026 року, після проведення ДНК-експертизи Реваза Гегечкорі було офіційно визнано загиблим. Воїн повернувся до рідної громади «на щиті». Похований у селі Красногорівка.

У лютому 2022 року Реваз Гегечкорі, будучи ще студентом, добровільно взяв до рук зброю та став на захист України

Сім’я Гегечкорі вже вдруге переживає страшне горе через російську агресію. Батько Реваза, Роберт, родом із Грузії. Під час абхазько-грузинського конфлікту 1992-1993 років війна забрала його батька та рідного брата. Після тих трагічних подій родина переїхала до України, прагнучи миру та спокійного життя. Але російське повномасштабне вторгнення тепер забрало ще й сина.

Мама Реваза Гегечкорі тримає прапори України та Грузії, якими була вкрита труна захисника

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.