Лукашенка після розмови з Путіним терміново полетів до Сі: що це означає

29 червня 2026 р. 23:26

29 червня 2026 р. 23:26

Тісний союз Росії та Білорусі переживає нове випробування після того, як президент Аляксандр Лукашенка продемонстрував небажання активніше долучатися до війни Владіміра Путіна проти України, пише Bloomberg.

Минулими вихідними Лукашенка провів дводенні переговори з Путіним у резиденції російського диктатора поблизу озера Валдай. Зустріч відбулася після того, як білоруський лідер публічно застеріг російських чиновників від спроб втягнути Білорусь у війну.

Лукашенка неодноразово заявляв, що його країна не братиме участі у війні, якщо сама не зазнає нападу.

Водночас у четвер він фактично визнав, що тиск із цього питання існує, приймаючи в Мінську посла Росії Боріса Гризлова, одного з найближчих соратників Путіна, та губернатора Московської області Андрєя Воробйова.

«Немає жодної потреби втягувати нас у цю війну. Ми також не хочемо воювати з українцями, саме тому наша позиція залишається мирною», — заявив Лукашенка російським представникам.

Президент Білорусі, який перебуває при владі з 1994 року, також попередив Київ, що «характер війни» миттєво зміниться, якщо Мінськ буде втягнутий у конфлікт.

Лукашенка є союзником Москви й значною мірою залежить від Кремля в політичному та економічному плані. Саме він дозволив Росії використовувати територію Білорусі як плацдарм для вторгнення в Україну в лютому 2022 року, хоча й не відправив білоруські війська на фронт.

Однак його останні заяви та подальший візит до Путіна свідчать про складність його нинішнього становища.

«Це дуже серйозне випробування для відносин між Росією та Білоруссю. І водночас це чудова можливість для Заходу віддалити Білорусь від Росії», — вважає наукова співробітниця Програми з питань Росії та Євразії британського аналітичного центру Chatham House Анаїс Марен .

Від початку повномасштабної війни Мінськ і Москва продовжили поглиблювати військову співпрацю. Кремль заявляв, що у 2023 році розмістив у Білорусі тактичну ядерну зброю, а у 2025 році — ракетний комплекс «Орєшнік», здатний нести ядерний заряд.

На тлі дедалі складнішої ситуації для російської армії Україна попереджає про можливий новий наступ Росії через територію Білорусі, що підвищує ризик ще глибшого втягування Мінська у війну.

На початку цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що у прикордонних районах Білорусі розміщене обладнання, яке допомагає навігації російських безпілотників.

Він попередив Лукашенку, що якщо той не вимкне відповідні ретранслятори, Україна зробить це самостійно.

Через три дні Зеленський повідомив, що ретранслятори в Білорусі припинили роботу .

У четвер Лукашенка також розповів Борісу Гризлову, що приймав у Мінську представників України. Це один із небагатьох підтверджених випадків прямих контактів між Мінськом і Києвом.

Тим часом російські війська продовжують безуспішно намагатися досягти вирішального прориву на сході та півдні України, тоді як українські удари дедалі сильніше порушують російську логістику та систему управління на окупованих територіях.

У неділю Путін заявив, що детально не обговорював із Лукашенкой війну.

«Ми дуже вдячні йому за його зусилля», — сказав російський диктатор, додавши, що Білорусь знову може стати майданчиком для мирних переговорів між Росією та Україною, коли для цього настане час.

Раніше Володимир Зеленський виключав можливість проведення мирних переговорів як у Білорусі, так і в Росії.

Після зустрічі з Путіним Лукашенка вирушив до Пекіна, де в понеділок провів переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном.

За повідомленням державного телебачення Китаю CCTV, Сі заявив, що Пекін підтримує Білорусь у захисті її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.

Український політолог Вадим Денисенко вважає , що останні події можуть свідчити про початок активнішої ролі Китаю у врегулюванні війни в Україні.

На його думку, швидкість, з якою Аляксандр Лукашенка отримав можливість провести термінову зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном одразу після переговорів із Владіміром Путіним, може свідчити про складний характер розмови між білоруським і російським лідерами.

«Судячи з усього, Лукашенка сказав "ні" всім воєнним побажанням Владіміра Путіна», — припускає Денисенко.

Політолог вважає, що підтримка, яку після зустрічі висловив Сі Цзіньпін, означає фактичне взяття Китаєм на себе ролі головного гаранта білоруської державності.

За словами Денисенка, заява китайського лідера про підтримку суверенітету й незалежності Білорусі має стати «червоною лінією» для Кремля і є сигналом про небажання Пекіна допустити використання білоруської території для нового наступу Росії на Україну чи можливих бойових дій проти країн Європи.

Водночас експерт припускає, що саме ситуація навколо Білорусі може стати каталізатором активнішого входження Китаю до переговорного процесу щодо завершення війни.

Останнім часом Лукашенка також намагається знизити напруженість у відносинах зі США.

Вашингтон уже послабив частину обмежень щодо експорту білоруських добрив, а американські посадовці вважають, що подальше скасування санкцій могло б допомогти віддалити Мінськ від Москви та покращити двосторонні відносини.

У відповідь білоруська влада звільнила частину політичних в'язнів, хоча експорт калійних добрив, як і раніше, залишається обмеженим через небажання Європейського Союзу послаблювати обмеження на їхній транзит через територію країн ЄС.

«Лукашенка хоче зберегти свій режим і бачить, що Путін зазнає невдачі в Україні. Тому він вважає, що зараз більшу загрозу для його влади становить Україна, а не Росія», — підсумувала Анаїс Марен.

Політика