Через допомогу Україні: у Чехії президент і прем'єр посперечалися щодо участі на саміті НАТО — Reuters

29 червня 2026 р. 23:26

29 червня 2026 р. 23:26

У Чехії загострився конфлікт між президентом Петром Павелом та урядом прем'єр-міністра Андрея Бабіша через участь країни у саміті НАТО, який відбудеться 7-8 липня в Анкарі. Попри рішення Конституційного суду, яке зобов'язало кабінет міністрів дозволити президенту бути присутнім на зустрічі лідерів Альянсу, уряд наполягає, що очолювати чеську делегацію має саме глава уряду. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Уряд Чехії під тиском суду погодився дозволити президенту Петеру Павелу взяти участь у саміті НАТО в Туреччині наступного тижня, однак відмовився передати йому керівництво національною делегацією. Цей крок ще більше оголив суперечності між главою держави та урядом щодо оборонної політики.

Петер Павел, колишній генерал армії та ексголова Військового комітету НАТО, активно підтримує збільшення оборонних витрат і надання допомоги Україні. Він неодноразово заявляв про намір взяти участь у саміті.

Натомість уряд популіста та мільярдера Андрея Бабіша, який виступає проти збільшення оборонних витрат, намагався усунути президента від участі в зустрічі.

Анкара прийматиме лідерів усіх 32 держав-членів НАТО 7–8 липня. Саміт відбудеться на тлі дискусій про розподіл оборонних витрат, необхідність збільшення внесків союзників, а також критики з боку США щодо недостатньої участі партнерів у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці.

Втім, Чехія привезе до Туреччини і власну політичну суперечку, оскільки керівництво країни не може визначитися, хто саме представлятиме Прагу на ключових засіданнях. Хоча згідно з чеською політичною системою президенти не визначають зовнішню політику держави, саме глави держав очолювали чеські делегації майже на всіх самітах НАТО з часу вступу країни до Альянсу у 1999 році.

Минулого тижня Конституційний суд Чехії ухвалив тимчасове рішення, яким зобов'язав уряд дозволити Павелу бути присутнім на саміті, доки суд не винесе остаточний вердикт.

У понеділок уряд заявив, що виконає судове рішення, однак наголосив, що саме Бабіш очолюватиме делегацію та братиме участь у головних засіданнях. Прем'єр пояснив це тим, що позиція президента відрізняється від урядової з низки питань, зокрема щодо військової підтримки України, яку нинішній кабінет міністрів відмовляється фінансувати.

"Найкраще було б, якби він не наполягав на участі", — заявив Бабіш на пресконференції, додавши, що Павел міг би взяти участь уже в наступному саміті НАТО.

Сам президент наполягає, що саме він має очолювати делегацію та брати участь у вечері лідерів і пленарному засіданні, водночас дотримуючись офіційної урядової позиції.

"Уряд має дотримуватися усталеної практики до того моменту, поки суд не ухвалить остаточне рішення. Президент як глава держави повинен мати можливість представляти країну як керівник делегації", — заявив Павел.

Бабіш, своєю чергою, стверджує, що йому необхідно особисто пояснювати політику Чехії союзникам, зокрема причини невиконання цільового показника НАТО щодо витрат на оборону на рівні не менше 2% ВВП.

Очікується, що Чехія не досягне цього показника і цього року, після того як уряд скоротив оборонний бюджет на 1 млрд доларів порівняно з фінансовим планом попередньої адміністрації. Крім того, Прага поки не представила стратегію, яка дозволила б виконати нову ціль НАТО — збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2035 року.

Нагадаємо, що нинішня суперечка між президентом Чехії Петером Павелом і прем’єр-міністром Андреєм Бабішем навколо саміту НАТО має судовий вимір. Павел подав позов до Конституційного суду, оскарживши рішення Бабіша не включати його до складу урядової делегації на саміт НАТО в Анкарі. У позові президент попросив з’ясувати, хто має повноваження вирішувати, чи може глава держави бути присутнім на такій зустрічі.

Конфлікт пов’язаний із планами Бабіша скоротити оборонні витрати Чехії до 1,8% ВВП, тоді як Павел, колишній генерал, вважає таке рішення безвідповідальним. Павел також заявляв, що після приходу Бабіша до влади кількість країн, які беруть участь в ініціативі із закупівлі боєприпасів для України, скоротилася з 18 до дев’яти.

Політика