Удари по російських НПЗ: експерт пояснив, за яких умов нафтопереробна галузь стане тягарем для РФ

30 червня 2026 р. 10:07

30 червня 2026 р. 10:07

Успішні удари Сил оборони України по російським нафтопереробним об’єктам дійсно дали позитивний накопичувальний результат. Та попри це не варто тішити себе ілюзіями, що нафтопереробна галузь РФ от-от зупиниться, пише у статті « Від палаючих НПЗ до морської блокади: нова стратегія тиску на Росію » президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар . Він розповів, за яких умов сценарій зупинки російських НПЗ був би справді можливим.

Гончар нагадав, що Кременчуцький НПЗ в Україні зупинився після того, як росіяни били по ньому протягом трьох років. Згідно зі статистикою, яку озвучував очільник Міненерго Денис Шмигаль, по цьому НПЗ випустили 260 дронів та 60 крилатих і балістичних ракет.

«Отже, щоб добити такі провідні російські НПЗ, як Рязанський, Нижньоновгородський чи Нижньокамський, що близькі за потужністю до Кременчуцького, потрібно докласти ще  чимало зусиль. Для того щоб увігнати в штопор російську нафтопереробку, потрібно, аби інтенсивність ударів і серйозність ушкоджень переробних потужностей, особливо вторинної переробки, переважали темпи ремонту та перезапусків в експлуатацію відновлених установок», — пояснив Гончар.

Автор додає, що наприкінці червня — на початку липня в РФ заново запустять у роботу  низку вже відремонтованих установок первинної переробки нафти. З кінця березня до середини червня цього року СОУ уразили 21 установку первинної переробки на 11 НПЗ. Перезапустити зараз мають 19 із таких установок.

«Середній термін ремонту — шість тижнів, тобто 1,5 місяця. А потрібно його збільшити до 12–16 тижнів. Якщо установки первинки на російських НПЗ не працюватимуть три-чотири місяці на рік, то середньостатистичний завод не тільки не виконуватиме плану поставок нафтопродуктів на ринок, а й увійде в зону збитковості, потребуючи фінансової допомоги. Він з активу перетвориться на тягар. Тоді не тільки припиниться експорт дизпалива — наймасовішого виду нафтопродуктів, які випускають російські НПЗ й усе ще продають за кордон, а й розпочнеться його імпорт, як це вже має місце з бензином», — вказує автор.

Гончар також звернув увагу, що днями російський уряд планує заборонити експорт дизельного пального. Причому експортувати автобензин та авіагас вже не можна. За словами автора, проєкт рішення щодо дизпалива був готовий ще у травні, але віцепрем’є Алєксандр Новак вирішив, що це не на часі.

«Для того щоб досягти показника багатомісячного простою і первинки, і вторинки, потрібні більш важкі засоби ураження — крилаті та балістичні ракети з бойовою частиною в кількасот кілограмів, а краще — у тонну. Приклад НЗНП показовий. Тим більше що є вже перевірені «довгі Нептуни», виробництво яких має бути масштабовано передусім як високоефективного виду ракетної зброї, створеної професіоналами», — пише автор.

На додачу до цього потрібно ще й «прорідити» російську ППО, покращити навігацію та системи наведення на ціль БпЛА і ракет та підвищити їхню перешкодостійкість. Однак це, за словами Гончара, виходить за межі нафтової тематики і заслуговує на окреме висвітлення.

Нагадаємо, паливні проблеми в Росії загострюються вже кілька місяців на тлі систематичних українських ударів по нафтопереробній галузі. Наразі виробництво бензину в центральних регіонах Росії скоротилося приблизно на 25% у річному вимірі.

Через це країна зіткнулася з дефіцитом бензину, а в десятках регіонів запровадили обмеження на його продаж. Через нестачу пального РФ вперше за тривалий час почала закуповувати бензин в Азії та обмежила його експорт.

А росЗМІ пишуть про те, що уряд Росії може на рік знизити стандарти на виробництво та продаж пального до «Євро-2». Також планується дозволити імпорт такого бензину та дизелю.

Політика