Дефіцит пального та страх за життя: як змінюються настрої росіян — дослідження

01 липня 2026 р. 08:58

01 липня 2026 р. 08:58

Паливна криза та відчуття втрати безпеки стали двома головними цивільними темами, які минулого тижня визначали настрої жителів російських регіонів. Спочатку інформаційний простір заполонили повідомлення про дефіцит бензину , черги на заправках і зростання цін, однак після масованої атаки безпілотників на Московський нафтопереробний завод увага росіян змістилася на питання особистої безпеки та здатності держави контролювати ситуацію.

Таких висновків дійшли аналітики Join Ukraine, які щотижня моніторять понад 410 регіональних Telegram-каналів та 383 спільноти «ВКонтакте» в усіх федеральних округах РФ. За тиждень вони проаналізували 41 883 дописи, що набрали майже 594 мільйони переглядів.

Дефіцит бензину став головною цивільною темою першої половини тижня. Новини про порожні заправки, черги, обмеження продажу пального та різке зростання цін поширилися практично в усіх регіонах, які перебувають під моніторингом. Найгостріше росіяни реагували на сам парадокс ситуації — нестачу бензину в країні, яка є одним із найбільших експортерів нафти у світі.

У коментарях люди не приховували іронії, порівнюючи ситуацію з попередніми хвилями ажіотажу навколо гречки чи цукру. Частина користувачів звинувачувала співгромадян у створенні штучного дефіциту через панічні закупівлі, інші — автозаправні станції, які, на їхню думку, навмисно обмежували продаж пального, щоб заробити на зростанні цін. Водночас дедалі частіше звучали побоювання, що проблеми з бензином неминуче призведуть до подорожчання продуктів, ліків, перевезень та інших товарів першої необхідності.

Окрему хвилю критики викликало рішення російської влади дозволити використання бензину нижчого екологічного стандарту. У регіональних пабліках користувачі писали, що це лише погіршить якість пального, призведе до поломок автомобілів, тоді як ціни однаково продовжать зростати. На цьому тлі росіяни дедалі частіше ставили під сумнів здатність держави впоратися навіть із базовими побутовими проблемами. Паралельно влада була змушена розглядати повернення до нижчих стандартів пального, обмеження експорту та інші екстрені заходи для стабілізації ринку.

Втім, уже 18 червня порядок денний різко змінився. Масована атака безпілотників на Москву та Московський НПЗ майже повністю витіснила паливну тему. У регіональних спільнотах почали масово обговорювати вибухи, перебої в роботі аеропортів, відсутність оповіщення про небезпеку, роботу ППО та здатність влади захистити тил. Попри офіційні заяви про контроль над ситуацією, користувачі публікували власні фото й відео наслідків ударів, скаржилися, що не отримували SMS-повідомлень про небезпеку, а сирени не працювали або спрацьовували із запізненням.

«Наш моніторинг показує, що війна перестає бути для росіян абстрактною подією. Поки її наслідки залишалися десь на фронті або в прикордонних регіонах, більшість сприймала її через телевізор. Коли ж виникають черги за бензином, безпілотники долітають до Москви, не працюють сирени, а влада не може переконливо пояснити, що відбувається, люди починають оцінювати ситуацію через власний досвід. Саме тоді зростає недовіра до офіційної інформації, критика влади та відчуття, що війна вже торкнулася кожного. Для Кремля це особливо чутлива тенденція, адже його легітимність значною мірою спирається на образ держави, яка гарантує стабільність і контролює ситуацію», — зазначає аналітикиня Join Ukraine Юлія Єленіч.

Останнім часом українські дрони все частіше залітають до Москви та Московської області. Так, уночі та вранці 30 червня дрони «завітали» до Московської області.

Політика