Німеччина хоче розширити виробництво американської зброї на своїй території — FT

01 липня 2026 р. 08:58

01 липня 2026 р. 08:58

Берлін намагається отримати від Вашингтона дозвіл виробляти більше американської зброї на німецькій території, прагнучи заповнити прогалини у військовій потужності Європи та водночас надати президенту США Дональду Трампу привід підтримувати оборону континенту, пише FT .

За словами джерел видання, німецькі чиновники просять своїх американських колег укласти угоду про спільне виробництво напередодні саміту НАТО, який відбудеться наступного тижня в Анкарі. Це є частиною ширшої стратегії європейських держав, спрямованої на використання своїх оборонно-промислових потужностей для стабілізації напружених відносин із Вашингтоном.

Переговори щодо “концепцій спільного виробництва” вже тривають. Обговорення “охоплюють усе”, що допоможе обом країнам посилити свої оборонні можливості, включаючи спільне виробництво ракет Tomahawk великої дальності та найсучасніших ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, відомих як PAC-3.

Реакція США — як з боку уряду, так і промисловості — на ці пропозиції виявилася позитивнішою, ніж очікувалося.

Німецькі посадовці стверджують, що велика промислова база країни, зокрема автомобільний сектор, який стикається з жорсткою конкуренцією з боку Китаю, пропонує взаємовигідне рішення як для Європи, так і для США. На їхню думку, виробництво критично важливого американського озброєння в найбільшій економіці ЄС допомогло б Вашингтону вирішити проблему з виробничими потужностями внаслідок війни з Іраном. Американські оборонні підрядники стикаються з великим обсягом невиконаних замовлень та дефіцитом ключових компонентів, таких як твердопаливні ракетні двигуни.

Це також допомогло б таким країнам, як Німеччина, швидше отримувати озброєння в умовах, коли вони поспішають переозброїтися у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Однак будь-яке рішення про виробництво американських систем за межами США вимагатиме згоди Вашингтона.

Міністерство оборони Німеччини заявило FT, що між американськими та німецькими оборонними компаніями вже існує “інтенсивна та добре налагоджена” співпраця. У відомстві додали, що Берлін продовжуватиме шукати шляхи розширення виробничих потужностей та прискорення постачання “терміново необхідних систем озброєння” для Бундесверу та інших європейських держав, додавши, що промисловість Німеччини може відіграти важливу роль.

Європейські чиновники сподіваються використати саміт в Анкарі для розвитку “конструктивної фази” трансатлантичних відносин після нещодавнього саміту G7, де президент США, як видається, змінив свою позицію на користь України.

За словами джерела FT, Берлін веде переговори з німецьким підрозділом європейського виробника ракет MBDA щодо співпраці з компанією Raytheon, яка виробляє ракети Tomahawk, із метою створення наземної версії цієї крилатої ракети. Дві компанії давно співпрацюють, але прямих переговорів щодо ракет Tomahawk ще не проводили.

Берлін очолює європейську кампанію з підготовки меморандумів про взаєморозуміння та контрактів щодо спільного виробництва та закупівель на саміті НАТО.

Коаліція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца особливо стурбована рішенням Пентагону, ухваленим у травні, скасувати заплановане розгортання у країні батальйону, оснащеного наземними системами для Tomahawk. Цей план, розроблений за часів адміністрації Джо Байдена, мав стати відповіддю НАТО на розгортання російських крилатих ракет та винищувачів у Калінінграді.

Відтоді Німеччина оцінює можливості забезпечення армії ракетами Tomahawk, зокрема шляхом поновлення поданого рік тому запиту на їх придбання. Берлін також розглядає можливість придбання українських крилатих ракет Flamingo або інших альтернатив.

“Якщо є щось, що відповідає хоча б 80% можливостей Tomahawk, то ми просто придбаємо більше ракет із меншою точністю та меншим рівнем технологій”, — заявив голова комітету з питань оборони Бундестагу Томас Рьовекамп.

“Нам терміново потрібні ті можливості, які забезпечують ракети Tomahawk, для захисту європейського континенту. Якщо американці не розмістять і не постачатимуть їх, ми мусимо знайти нові способи забезпечити ці можливості”, — додав він.

Двоє співрозмовників видання зазначили, що обговорення “проходять добре”. Однак будь-яке рішення зрештою буде політичним та ухвалюватиметься на тлі напруженості між Мерцом і Трампом через війну США з Іраном. Переговори все ще перебувають на початковій стадії.

Також є скептичне ставлення до того, що Вашингтон дозволить виробляти за кордоном деякі зі своїх “найчутливіших технологій”. Член комітету з питань оборони Бундестагу Бастіан Ернст назвав себе “затятим прихильником” німецько-американських відносин, але попередив, що ця ідея є “нереалістичною”.

“Я не вірю, що американці дозволять нам зазирнути в їхню «чорну скриньку» з усією інтелектуальною власністю та секретними технологіями. Будь-яка технологія, яку ми хочемо отримати для усунення прогалин у наших можливостях, є для них надто секретною, щоб вони могли нам її надати”, — сказав Ернст.

Ілюструючи складнощі спільних підприємств, генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер у травні заявляв, що план спільного виробництва ракет та снарядів із Lockheed Martin реалізується повільніше, ніж він сподівався, через складні переговори щодо вартості, передачі технологій та обсягів виробництва.

Головною метою Берліна є усунення прогалин у системі стримування, які може залишити Вашингтон у процесі перегляду своїх зобов’язань перед НАТО та перекидання військових ресурсів до Індо-Тихоокеанського регіону та Західної півкулі.

США відходять від відповідальності за європейську оборону. Водночас Америка докладає значних зусиль, аби залишитися на європейських ринках оборонної продукції та зберегти доступ до ключової логістики й ресурсів. Трансатлантичні інтереси США та Європи переплетені десятиліттями оборонної інтеграції, тому цей вузол не розрубає навіть Трамп. У базовому сценарії США та Європа мають час для вибудовування нового балансу спільних інтересів, писав у статті для ZN.UA Олексій Іжак .

Як змінюється баланс сил і чому Європа стоїть перед непростим вибором — у матеріалі " Америка відступає: хто захищатиме Європу завтра ".

Політика