Стрімкий розвиток ШІ може поглибити глобальну нерівність — звіт ООН

01 липня 2026 р. 16:47

01 липня 2026 р. 16:47

Новий звіт Організації Об’єднаних Націй застерігає, що швидкий розвиток штучного інтелекту може поглибити глобальну нерівність. Експерти ООН пропонують спільну концепцію відповідального розвитку ШІ , оскільки впровадження цієї технології та інвестиції в неї прискорюються нерівномірно в різних частинах світу, пише The Guardian .

“Сам по собі доступ до інструментів ШІ не забезпечує рівної користі. Країни, які покладаються на іноземні моделі, хмарну інфраструктуру та канали передачі даних, можуть отримати доступ до ШІ, водночас втрачаючи практичний контроль над його стандартами, заходами безпеки й адаптацією до місцевих умов”, — зазначається у звіті.

Всебічний аналіз, проведений незалежною міжнародною науковою групою з питань ШІ, створеною Генеральною Асамблеєю ООН минулого року як “перший глобальний науковий орган з питань ШІ”, детально описує ризики та можливості штучного інтелекту — від трансформаційних можливостей у сільському господарстві й освіті до катастрофічних наслідків, коли зловмисники використовують ШІ для шахрайства та впливу на вибори.

Автори звіту пропонують державам ООН початкові рекомендації щодо того, як ефективно використовувати потенціал ШІ для розвитку в різних галузях, мінімізуючи при цьому загрози.

Серед пропозицій:

• розвиток місцевої інфраструктури ШІ, зокрема центрів обробки даних;
• підвищення рівня обізнаності про штучний інтелект у школах та серед працівників;
• інвестиції у розробників;
• створення інститутів із безпеки ШІ;
• розробка стратегій боротьби з дезінформацією;
• постійний моніторинг поведінки систем ШІ після їх впровадження “у реальних умовах”.

Хоча зараз понад мільярд людей щотижня користуються ШІ, доступ до моделей штучного інтелекту та способи його використання значно різняться у різних частинах світу. Поширення технології в країнах Глобального Півдня значно відстає від країн Глобальної Півночі, зазначається у звіті. США та Китай домінують у розробці провідних моделей ШІ, а також в інвестиціях в обчислювальну інфраструктуру, що охоплює апаратне забезпечення, мережеві технології та системи зберігання даних.

“Концентрація можливостей ШІ в руках невеликої кількості компаній та країн може сприяти авторитарному захопленню контролю та підірвати демократичну підзвітність”, — зазначається в доповіді.

Експертна група радить країнам, які відстають у розвитку штучного інтелекту, розглянути можливість значних інвестицій в обчислювальну та інформаційну інфраструктуру. Для залучення грошей необхідно забезпечити надійне енергопостачання та побудувати центри обробки даних. Водночас автори звіту визнають “екологічні витрати”, пов’язані з роботою центрів обробки даних, зокрема значне споживання енергії та води, а також потенціал викидів парникових газів.

Експерти описують виклики, пов’язані з оцінкою безпеки та організацією нагляду за дедалі потужнішими моделями ШІ.

“Більшості країн, зокрема багатьом країнам із розвиненою економікою, бракує технічних знань для оцінки найпотужніших передових моделей або для повноцінної участі в їхньому управлінні”, — йдеться у звіті.

Група з 40 незалежних наукових експертів з усього світу заявила, що цей звіт є “першим у своєму роді”. ООН, на їхню думку, “є провідним глобальним форумом з питань транскордонних ризиків такого масштабу”.

У деяких регіонах відсутній стабільний доступ до інтернету, не кажучи вже про впровадження моделей штучного інтелекту. За оцінками Міжнародного союзу електрозв’язку, понад два мільярди людей — майже третина населення планети — взагалі не мають доступу до інтернету.

ШІ стає інструментом сили: хто контролює його — той впливає на економіку, безпеку та глобальні правила гри. Якщо Україна не сформує власної конфігурації, цілком реальною може стати нормативна колонізація цифрового простору, коли втрачається суверенітет у сфері формування цифрових правил. А це у XXI столітті є не менш важливим, ніж суверенітет над кордонами або ресурсами, писав у статті для ZN.UA Олексій Костенко .

Окремого закону про штучний інтелект в Україні немає. Поки що діє “клаптиковий” режим: окремі питання регулюються нормами про захист персональних даних, авторське право, електронні комунікації та комерцію. Але справа Anthropic показує, що розвиток технологій може поставити державу в ситуацію, коли рішення доведеться ухвалювати швидше, ніж з'явиться спеціальний закон. Постає нова правова дилема XXI століття: де проходить межа між захистом національної безпеки й надмірним контролем держави над когнітивними технологіями?

Як історія з блокуванням доступу до моделей ШІ Anthropic може змінити майбутнє регулювання штучного інтелекту, експерт розповідав у статті “Держава може вимкнути штучний інтелект. Чому блокування нових моделей Claude — урок для України ”.

Політика