Сибіга поїде до Варшави з пропозицією щодо спільного героя для Національного пантеону

01 липня 2026 р. 21:37

01 липня 2026 р. 21:37

На тлі того, що польські євродепутати вирішили винести питання Волинської трагедії на рівень Європарламенту , історична суперечка між Києвом і Варшавою отримала новий політичний вимір. Саме на цьому тлі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після ухвалення Верховною Радою закону про Національний пантеон має прибути до Варшави з пропозицією. Він може запропонувати включити до Пантеону генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка. Про це повідомило WP.

Після того як у середу Верховна Рада України підтримала закон про Національний пантеон, до Варшави має приїхати глава МЗС України Андрій Сибіга. Він планує представити польській стороні пропозицію, яку у Варшаві можуть сприйняти як компромісний крок у чутливій сфері історичної пам’яті.

Йдеться про можливе вшанування у Пантеоні Марка Безручка — генерала армії Української Народної Республіки. Ця постать має особливе значення для українсько-польської історії, оскільки Безручко разом із польськими військами у 1920 році брав участь у взятті Києва, а також обороняв Замостя від радянських сил.

У Польщі його ім’ям, зокрема, названо сквер у варшавському районі Воля, а також кругове перехрестя у Вроцлаві.

У польських урядових колах можливий крок Сибіги розглядають як спробу деескалації історичного конфлікту з Україною. Водночас у Варшаві вважають, що що на підставі ухваленого Україною закону до Національного Пантеону можуть додати  Клима Савура і Романа Шухевича, яких польська сторона звинувачує у злочинах проти поляків.

Згідно із законом, рішення про включення тієї чи іншої особи у Пантеон щоразу має ухвалювати парламент. Підставою для такого рішення будуть рекомендації спеціальної ради, до складу якої мають увійти представники Українського інституту національної пам’яті (УІНП), незалежні історики та члени громадських організацій.

Водночас польські співрозмовники видання побоюються, що ініціатива Сибіги може виявитися лише політичною грою. У Варшаві не виключають, що після такого жесту президент України Володимир Зеленський знову може вдатися до подальшої ескалації у відносинах із Польщею. WP зазначає, що подібні жести з боку України вже були раніше, і вони не завадили поверненню до риторики, яку у Польщі розцінюють як прославлення УПА та людей, причетних до Волинської трагедії.

Одним із таких прикладів у матеріалі називають події зими 2023 року, коли під час візиту президента Польщі Анджея Дуди до Львова сторони ухвалили спільну декларацію з примирливими формулюваннями щодо історії. На прохання польської сторони тодішній заступник керівника офісу президента Володимира Зеленського, а нині міністр закордонних справ Андрій Сибіга, звернувся до місцевої влади із проханням прибрати чорно-червоні прапори з місць, де мав перебувати Дуда.

Під час тієї поїздки Дуда і Зеленський разом вшанували пам’ять Львівських орлят, польского добровольчого об'єднання. Також президенти віддали шану захисникам України, які загинули у війні проти Росії. Крім того, у річницю Січневого повстання була ухвалена спільна політична декларація, яку розглядали як основу для подальшої співпраці.

Однак, як стверджує WP, ті події не призвели до суттєвого поглиблення історичного діалогу між Польщею та Україною. У матеріалі зазначається, що в ЗСУ поширюється культ таких постатей, як Роман Шухевич і Клим Савур, яких польська сторона вважає злочинцями.

Підтвердженням цієї тенденції видання називає звернення до керівника ОП Кирила Буданова щодо надання 67-й окремій механізованій бригаді імені Романа Шухевича. Така ж логіка лежить в основі рішення Зеленського надати одній із частин Сил спеціальних операцій ім’я героїв УПА.

У дипломатичних колах Польщі жест Сибіги та згадки про Марка Безручка оцінюють як "бажані", але такі, що не гарантують реальних якісних змін у підході України до історичних питань у відносинах із Польщею.

Нагадаємо, що історичні суперечки між Києвом і Варшавою вже вийшли за межі символічних заяв: віцепрем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не підтримає вступ України до ЄС , якщо Київ і надалі вшановуватиме окремих історичних постатей. Він сказав, що Україна може зіткнутися з труднощами на шляху до Євросоюзу, якщо ОУН та УПА й надалі використовуватимуться як національні символи. Польський міністр також наголосив, що з Бандерою у якості героя Україна не ввійде до ЄС, а Польщі ніхто не диктуватиме, як голосувати за вступ тієї чи іншої держави до ЄС.

Політика