Експорт оборонних технологій з України: економістка пояснила, які бар’єри заважають виходу на світовий ринок

02 липня 2026 р. 10:43

02 липня 2026 р. 10:43

Україна вже має одну з найшвидших defense-tech екосистем у світі, яка поєднує виробництво, швидке впровадження нових технологій і досвід сучасної війни. Економістка CASE Україна Світлана Довгаленко у статті « Світ готовий купувати українські оборонні рішення. Чи готова до цього Україна? » зазначає, що західні партнери мають ресурси для масштабного виробництва, фінансування, постачання та виходу на світові ринки, а разом із сильними сторонами України це може дати новий формат оборонної співпраці, корисний для всіх сторін.

Водночас за словами авторки, виробникам досі бракує зрозумілого плану, чітких правил, передбачуваних строків для рішень і прозорих умов погодження експорту. Через це Україна може втратити шанс вийти зі своїми оборонними розробками на міжнародні ринки.

Зазначається, що формально механізм експорту вже існує, але на практиці навіть невелику партію FPV-дронів для випробувань або навчання в країні-партнері не можна просто продати без складної процедури погодження на кількох рівнях.

«Перший етап — це отримання права на експортні операції. Для цього компанію мають внести до відповідної постанови Кабінету міністрів України, і навіть за найкращих умов це може тривати близько пів року. Для галузі, яка працює в темпі швидких технологічних змін, це надто довго. Після цього пакет документів подають до Державної служби експортного контролю України. Служба проводить первинну перевірку й передає матеріали на розгляд Міжвідомчої комісії, де фактично ухвалюють остаточне рішення щодо можливості експорту», — пояснила авторка.

До того ж Довгаленко зазначає, що рішення щодо експорту проходить через комісію, до якої залучені представники багатьох державних органів і силових структур. Кожен учасник має оцінити конкретний контракт зі свого боку — з погляду ризиків, доцільності та безпеки. Такий підхід потрібен для контролю чутливої сфери, однак через велику кількість погоджень процес стає довгим, складним і часто незрозумілим для бізнесу.

«Після рішення комісії документи знову повертаються до Держекспортконтролю, який уже офіційно видає дозвіл або відмову. Проблема в тому, що рішення комісії залишаються закритими. Якщо компанія отримує відмову, вона часто не розуміє її причин. Це може бути пов’язано з помилками в документах, пов’язано з помилками в документах, позиціями окремих відомств або зауваженнями спецслужб. У результаті виробник фактично залишається без чіткого розуміння, що саме потрібно виправити для повторної подачі заявки. Саме таку непрозорість представники оборонної індустрії називають одним із головних бар’єрів для розвитку експорту», — наголосила Довгаленко.

Нагадаємо, що після заяви президента Володимира Зеленського про погодження всіх деталей експорту української зброї це питання почали просувати вже на рівні уряду. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд запроваджує спеціальний механізм контрольованого експорту озброєння та оборонних технологій. Він діятиме під час воєнного стану й передбачатиме чіткі правила для контрактів, список країн, куди можна постачати українську зброю, а також контроль за використанням українських розробок.

Політика