Росія знайшла прогалини у протиповітряній обороні НАТО

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Росія знайшла прогалини у протиповітряній обороні НАТО

02 липня 2026 р. 15:52

02 липня 2026 р. 15:52

Росія змогла виявити слабкі місця системи протиповітряної оборони НАТО завдяки масштабній кампанії із застосуванням безпілотників, яка тривала майже два роки. Таких висновків дійшли аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS). Про це повідомляє « Главком » із посиланням на Financial Times .

Ознаки скоординованої кампанії

У звіті зазначається, що протягом 19 місяців Росія проводила операцію, яка охопила понад десяток країн НАТО та Ірландію. Водночас, як наголошують дослідники, союзники не виробили єдиної колективної відповіді на такі дії.

За оцінкою IISS, Росія використовувала слабкі місця не лише в європейських системах протиповітряної оборони, а й у законодавстві та правилах застосування зброї. Це, на думку аналітиків, виявило серйозні недоліки у здатності європейських держав реагувати на вторгнення безпілотників.

Автор звіту Чарлі Едвардс зазначив, що окремі випадки вторгнення дронів можна було пояснювати як поодинокі інциденти, однак їх сукупність свідчить про скоординовану кампанію. «Загальна картина вказує на скоординовані дії, спрямовані проти критичної інфраструктури Європи», – наголосив він.

Зокрема, у вересні 2025 року понад два десятки безпілотників увійшли до повітряного простору Польщі, частину з них збили сили НАТО. Також дрони фіксували поблизу баз атомних підводних човнів у Франції, військових аеродромів у Великій Британії, Німеччині, Бельгії та Нідерландах. Через появу безпілотників на кілька годин припиняв роботу аеропорт Копенгагена, а нідерландські винищувачі переслідували дрони над авіабазою Волкел.

Можливі способи та цілі операції

У звіті також зазначено, що поблизу місць появи безпілотників нерідко перебували російські комерційні судна, зокрема танкери так званого тіньового флоту. Дослідники припускають, що вони могли використовуватися як платформи для запуску дронів або ретранслятори зв'язку, однак прямих доказів цього наразі немає.

На думку аналітиків, кампанія могла переслідувати чотири основні цілі: спостереження за ядерною інфраструктурою та іншими об'єктами НАТО, перевірку часу реагування союзників, картографування військової логістики й маршрутів постачання, а також завдання економічних збитків і створення психологічного тиску.

Дослідники IISS закликали НАТО, Європейський Союз та національні уряди переглянути правила застосування зброї й законодавство у сфері протидії безпілотникам. Вони наголошують, що чинні системи ППО в Європі створювалися переважно для боротьби з літаками та ракетами, а не з дешевими й повільними дронами.

Нагадаємо, раніше посольство Росії у Швеції заявило про чергову атаку безпілотників на територію дипломатичного представництва у Стокгольмі. За твердженням російської сторони, один дрон скинув контейнер із червоною фарбою, а інший упав на території посольства з муляжем саморобного вибухового пристрою. Російська сторона також заявила, що подібні інциденти нібито мають систематичний характер.